The structure of quantitative signs' correlations in soya collection samples of the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine

L.G. Bilyavskaya, A.M. Rybalchenko
2020 Interagency thematic scientific collection «Irrigated agriculture»  
кандидат сільськогосподарських наук, доцент https://orcid.org/0000-0003-3856-7718 РИБАЛЬЧЕНКО А.М. -асистент https://orcid.org/0000-0002-2308-7853 Полтавська державна аграрна академія Постановка проблеми. Рослини постійно взаємодіють із факторами зовнішнього середовища, змінюються під впливом різноманітних умов існування. Тому в них зв'язок між ознаками виявляється у вигляді так званої кореляційної залежності. Тісноту зв'язку між ознаками дозволяє встановити визначення коефіцієнтів кореляції.
more » ... ієнтів кореляції. Припускається, що високий рівень кореляційного зв'язку вказує на спільні механізми контролю ознак [1]. Мінливі умови середовища мають значний вплив на ознаки рослин і викликають варіабельність не тільки їх, але і зв'язків між ними. При створенні генотипу сої відповідно до завдань селекції передбачається дослідження кореляційних зв'язків між господарсько-цінними ознаками [2]. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У рослинному організмі, як цілісній біологічній системі, всі ознаки і властивості виявляються та змінюються у певних співвідношеннях і залежностях, які виражаються статистичними показникамикоефіцієнтами кореляції [3]. Вивчення кореляційних залежностей дозволяє визначити ті ознаки, які можуть бути факторіальними і слугувати критеріями (маркерами) для доборів на продуктивність [4]. Вивчення генотипових кореляцій між продуктивністю генотипів та іншими кількісними ознаками сої рослин дає змогу виявити тісні та стійкі зв'язки цього показника з кількістю бобів і насінин на одній рослині. Більш слабка позитивна кореляція виявлена для ознак, які мають відношення до продуктивності і кількості вузлів [5]. Продуктивність рослин сої як у батьківських форм, так і у гібридів найбільше корелює з такими ознаками як «кількість бобів», «кількість насінин» і «маса надземної частини рослини». З іншими ознаками «висота рослини», «кількість насінин у бобі», «маса 1000 насінин» коефіцієнти кореляції маси насіння з рослини були нестабільними і здебільшого не досить суттєвими [6]. Тісний кореляційний зв'язок зафіксовано між урожаєм і такими елементами продуктивності сої, як кількість вузлів, маса насіння, кількість бобів і насіння з рослини [7]. За даними авторів [8][9][10] [11] , продуктивність рослини сої знаходиться у тісному кореляційному зв'язку з кількістю бобів і насінин на рослині, в меншій мірі -з кількістю бобів у вузлі і насінин у бобі. Зв'язок продуктивності з тривалістю періоду вегетації спостерігається лише в сприятливі роки. Т.Ю. Марченко [12] зауважує, що сполучення в одному сорті всіх господарсько-цінних ознак -складна проблема, тому вивчення кореляційних зв'язків між ними має практичне значення. Взаємозв'язок ознак призводить до того, що в деяких випадках селекція на поліпшення будь-якої однієї ознаки супроводжується певними змінами іншої чи їх сукупності. Відсутність такого обліку може або зменшити, або зробити нульовим ефект селекції. Ефективність добору залежить від знання кореляційної мінливості ознак сортів і сортозразків, які залучаються до селекційного процесу. На рослини впливає комплекс різних агроекологічних факторів протягом тривалого періоду вегетації, що відображується на експресії генів, які контролюють вияв компонентів урожайного потенціалу [13] . За дослідженнями В.І. Січкаря та А.П. Лугового [14] вивчення кореляції між господарсько-цінними ознаками відіграє важливу роль у селекції культури, оскільки їх знання дозволяє більш ефективно проводити добір, особливо в тих випадках, коли пряма оцінка матеріалу супроводжується певними труднощами. Кореляційні зв'язки залежать від умов вирощування і сортових особливостей, тому необхідне вивчення цих зв'язків у конкретних агроекологічних умовах регіону. А.А. Жученко [15] стверджує, що визначення коефіцієнтів кореляції дозволяє встановити наявність зв'язку та її міру між ознаками, які змінюються при рості і розвитку рослин. Припускається, що високий рівень кореляційного зв'язку вказує на спільні механізми контролю ознак. На основі відсутності зв'язку між ознаками є можливість вести селекційну роботу на різні ознаки без ризику погіршення однієї за рахунок поліпшення іншої. У випадку небажаної тісної залежності між ознаками завданням селекціонера стає пошук шляхів розриву таких кореляцій. Особливо цінним є визначення кореляцій між двома ознаками, коли одна з них визначається набагато легше за іншу. При цьому встановлення
doi:10.32848/0135-2369.2020.74.17 fatcat:pbn3ferlzffk7jdfv5d3jnvnta