ASSESSMENT OF THE LEVEL OF BUSINESS ENVIRONMENT DEVELOPMENT: GLOBAL AND REGIONAL ASPECTS
Анна Станіславівна Сурай
2016
Proceedings of Scientific Works of Cherkasy State Technological University Series Economic Sciences
У статті запропоновано методику оцінювання рівня розвитку ділового середовища країн світу в глобальному та регіональному контексті, спираючись на індекси міжнародних аналітичних організацій. Проаналізовано 25 індексів, розглянуто їх складові з метою уникнення дублювання, що призвело б до викривлення результатів дослідження. Відібрано дев'ять індексів, які в комплексі за своїм компонентним складом не дублюють один одного, а доповнюють, таким чином надаючи певну кількісну характеристику кожній з
more »
... раней ділового середовища. В межах методики розроблено алгоритм оцінювання рівня розвитку ділового середовища країн світу, що має графічну й формульну інтерпретацію. Проведено оцінювання рівня розвитку ділового середовища 70 країн світу в класифікаційних межах, розроблених автором у попередніх дослідженнях (європейська, північноамериканська, латиноамериканська, африканська, далекосхідна, ісламська, індійська, океанська), з метою подальшої кластеризації та графічної інтерпретації отриманих результатів, що створить умови для проведення регіонального та глобального порівняння, дасть змогу обґрунтувати отримані результати, розробляти та впроваджувати політику як регіонального, так і державного рівня, що відповідає специфічним особливостям кожної країни, території або регіону. Ключові слова: ділове середовище, методика, рівень розвитку, регіональний погляд, індекс. Актуальність проблеми. Попри процеси глобалізації економіки, міжнаціональні відносини все ще мають далеко не домінуючий характер. Навіть у найбільш інтегрованій західноєвропейській економіці національні моделі ділового середовища продовжують відігравати визначальну роль. У зв'язку з цим вимагає пояснення питання, яким чином стиль та культура ведення бізнесу впливають на систему, що функціонує на іншому рівні. Розробка методики аналізу національного ділового середовища має не тільки теоретичне, а й суто практичне значення і пов'язана з виділенням особливостей ділового середовища в різних країнах та створенням цілісної картини ділового середовища регіонів світу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості та закономірності функціонування ділового середовища в різних країнах світу висвітлено у працях таких зарубіжних учених, як Й. Шумпетер [23], Урсула Отт [25], К. Еклунд [5], В. Ойкен [12]. Інституційні проблеми формування бізнессередовища вивчали Л. фон Мізес [10], Ф. фон Хайєк [18], Е. Платонова [13], А. Чухно [20] та ін. Дослідження організаційно-економічних та інституційно-правових питань формування ділового середовища описані в працях таких учених: Г. Шмоллер [22], Л. Маршалл [8], Л. Хоскінг [19], В. Герaсимчук [5], С. Бандур [2], І. Михасюк [11] та ін. Формування ділового середовища в контексті розвитку інформаційного середовища вивчали С. Шкарлет [21], Б. Мільнер [16], Т. Стюарт [14], О. Фінагіна [17]. Ділове середовище розглядали крізь призму культурно-ментальних зрушень Р. Міллер [28]. М. Маклюен [8], Р. Льюїс [26], П. Бaбенкo [1], М. Мельник [9]. Сучасні автори, такі як І. Мазур [6], В. Бoдрoв [3], І. Ворончак [4] та інші, доповнюють і розкривають окреслену проблематику. Невирішені проблеми. Зазначимо, що, незважаючи на вагомий обсяг наукових розробок та значні досягнення в сфері вивчення основ функціонування та розвитку ділового середовища і методів його аналізу, ряд моментів теоретичного, методичного і практичного характеру з окреслення методології та практики оцінювання рівня розвитку ділового середовища на регіональному та глобальному рівнях залишаються остаточно не вирішеними, дискусійними, вимагають уточнень та подальшого розвитку, що й обумовлює необхідність проведення наукового дослідження. Формулювання цілей статті. Метою статті є розробка методики аналізу рівня розвитку ділового середовища країн світу в глобальному та регіональному контексті та проведення комплексного оцінювання ділового середовища. Результати оцінювання створять умови для проведення регіонального та глобального порівняння, дадуть змогу обґрунтувати отримані результати, розробляти та Випуск 42. Частина ІІ ISSN 2306-4420. Збірник наукових праць ЧДТУ 68 впроваджувати політику як регіонального, так і державного рівня, що відповідає специфічним особливостям кожної країни, території або регіону. Викладення основного матеріалу дослідження. На сьогоднішній день існує близько 80 індексів, які розраховуються міжнародними аналітичними організаціями в розрізі країн світу. Майже половина з них тим чи іншим чином пов'язані з функціонуванням та розвитком ділового середовища цих країн. Нами було проаналізовано 25 індексів, розглянуто їх складові з метою уникнення дублювання, що призвело б до викривлення результатів дослідження, яке ми поставили за мету провести. Серед цього угруповання було відібрано 9 індексів, які в комплексі за своїм компонентним складом не дублюють один одного, а доповнюють, таким чином надаючи певну кількісну характеристику кожній із граней такого багатоваріантного явища, як ділове середовище: 1. Індекс брендів країн. 2. Індекс демократії. 3. Індекс економічної свободи. 4. Індекс людського розвитку. 5. Індекс свободи преси. 6. Індекс сприйняття корупції. 7. Індекс глобальної конкурентоспроможності. 8. Індекс легкості ведення бізнесу. 9. Індекс уразливих держав. Дамо коротку характеристику кожному з обраних нами індексів: 1. Індекс брендів країн має на меті виміряти «нематеріальні активи» країни, те, як країну сприймають представники міжнародного бізнесу, туристи, експерти в галузі туризму та національного брендингу. По суті, бренд або імідж є віддзеркаленням ділового середовища країни через призму інформаційних інституцій. Рейтинг національних брендів -глобальне дослідження і рейтинг країн світу за показником вартості національних брендів, що його супроводжує. Надається британською транснаціональною консалтинговою компанією Brand Finance, яка спеціалізується в сфері аудиту та оцінювання вартості брендів. Автори дослідження вважають, що стан бренду країни безпосередньо впливає як на її репутацію, самоідентифікацію та уявлення про своє сьогодення і майбутнє, так і на добробут держави та її здатність конкурувати і розвиватися в світовій економіці. Рейтинг та методологія глобального дослідження оцінки національних брендів є оригінальними розробками і відрізняються від широко використовуваних підходів до оцінювання комерційних брендів. При розрахунку рейтингу національних брендів враховують: їх вартість у грошовому вираженні, стійкість і потенціал розвитку бренду, економічні, демографічні та політичні чинники, включаючи інвестиційні показники, туристичну привабливість, динаміку економічного зростання досліджуваних країн, виробництво, споживання і експорт національних товарів і послуг, людський капітал та інші параметри, об'єднані в чотирьох основних сегментах: інвестиції, туризм, продукти, людський капітал [28, с. 74]. 2. Індекс демократії країн світу -це глобальне дослідження і рейтинг країн світу за показником рівня демократії, що його супроводжує. Розрахований за методикою британського дослідницького центру The Economist Intelligence Unit (аналітичний підрозділ британського журналу Economist), яка ґрунтується на комбінації експертних оцінок і результатів опитувань громадської думки з відповідних країн. Дослідження проводиться з 2006 р. і публікується раз на два роки. Індекс демократії вимірює рівень демократії всередині держави і базується на методології експертних оцінок і результатах опитувань громадської думки у відповідних країнах, що характеризують стан 60 ключових показників, згрупованих у п'ять основних категорій: виборчий процес і плюралізм, діяльність уряду, участь у політиці, політична культура, громадянські свободи. У підсумковому рейтингу все держави ранжуються на основі Індексу демократії і класифікуються за типом режиму влади за чотирма категоріями: повна демократія, недостатня демократія, гібридний режим, авторитарний режим [28] . 3. Індекс економічної свободи. Економічна свобода -це фундаментальне право кожної людини управляти власною працею та майном. В економічно вільних суспільствах особи мають свободу у виборі роботи, виробництві товарів, витратах та інвестиціях будь-яким шляхом. Всі ці свободи під-
doi:10.24025/2306-4420.2.42.2016.120109
fatcat:pwv2c3e5k5erfcoisgckdzrmje