DISCRETION AND ADMINISTRATIVE ACT

O.A. Miliienko
2020 Private and public law  
Приватне та публічне право 103 АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ Мілієнко О.А., кандидат юридичних наук, здобувач кафедри адміністративного та господарського права Запорізького національного університету УДК 342.924 ДИСКРЕЦІЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНИЙ АКТ Актуальність теми. Дискреція органів виконавчої влади (їх посадових осіб) є елементом адміністративної влади, що ототожнюється із обмеженим (правовим) розсудом і відповідно базується на двох засадах: 1) вольовій, власне розсуд -владне веління, що
more » ... не веління, що ґрунтується на розумному співвідношенні інтересів, відповідно до якого мають здійснюватися дії, прийматися рішення в межах власних повноважень, формується відповідна мотивація, здійснюється оцінка альтернатив (дій, рішень) та обґрунтовується вибір відповідного варіанту, обумовлюється намір слідувати прийнятим рішенням і діяти відповідно з ними; 2) інтелектуальній (морально-правовий аспект), що означає використання владних повноважень «за здоровим глуздом», під яким розуміють, крім логічного порядку дій, і розумну усталеність правопорядку [1, с. 102; 2, с. 49; 3, с. 51-52]. Утім, як вказують окремі дослідники, подібність понять «дискреція» і «розсуд» (у загальному значенні) не дає підстав вважати їх синонімічними, оскільки вони мають різні соціокультурні джерела походження і певне тлумачення, а також володіють стійкими, достатньою мірою сформованими на практиці відмінностями [4] . По-перше, дискреція, на відміну від розсуду (у загальному розумінні цього слова) «заснована на праві і обмежена правом; вона являє собою правову форму соціально-психологічного явища розсуду», по-друге, «всі прояви дискреції містять у собі розсуд, але не кожний прояв розсуду є дискрецією (розсуд може проявлятися як свавілля), при цьому розсуд (у широкому розумінні) може як відповідати, так і не відповідати правовим нормам і принципам» [5, с. 33]. Так, «вільний», не обмежений якимись заборонами (безперешкодний, беззаборонний) розсуд, у тому числі органів виконавчої влади (їх посадових осіб), не є дискрецією у вищевикладеному розумінні. Ступінь наукової розробки. Протягом багатьох років проблема розсуду привертає увагу як вітчизняних, так і зарубіжних учених, юристів-практиків, а на сучасному етапі ця проблематика стає все більш актуальною та дискусійною, оскільки наразі відсутнє єдине розуміння та підхід як до змісту самого терміну, так і до видів розсуду та меж. Загалом вивчення ідеї формування публічно-сервісної держави було предметом досліджень ряду вчених, зокрема, виділяються праці О. Пушняка, О. Понома-
doi:10.32845/2663-5666.2020.3.20 fatcat:vo353ll4ojd65heslpscwx3rwu