Сучасний етап розвитку людства демонструє необхідність переосмислення засад існування не тільки певних націй чи суспільств, а й усього роду людського. Пандемія коронавірусу загострила проблеми внутрішнього, духовного характеру, продемонструвала водночас необхідність функціонування особистостей не заради власного збагачення, не для досягнення деяких утилітарно-прагматичних цінностей, а на засадах загальнолюдських цінностей, що мають об'єднати морально людей у такий складний час. Особливо важко в

more »

... такій ситуації молоді, яка не має внутрішніх засад функціонування, на відміну від старшого покоління. Рівень освіти не дозволив сформувати у 18-тирічного студента належної ціннісної системи на гуманістичних засадах, життєвого досвіду, який би доводив необхідність такого формування, ще не має. Ось чому особистість викладача для студента в такій ситуації, у ситуації дистанційного навчання виступає на передній план, а спілкування -зокрема і з викладачем -стає хіба що не найвищою цінністю. Культура педагогічного спілкування передбачає обмін цінностями як матеріального, так і духовного порядку. Міжособистісне педагогічне спілкування -це важливий чинник громадської інтеграції людей, що виконує не тільки інформаційно-комунікативні функції, а й морально-регулятивні. Однією з головних вимог у педагогічному спілкуванні є усвідомлена орієнтація на студента як на особистість-цінність, а звідси -справжня людяність у взаєминах між студентом і педагогом, що в подальшому буде орієнтувати молодого фахівця на проєкцію таких відносин в інших типах спілкування та побудові стосунків на засадах любові. Ключові слова: культура педагогічного спілкування, викладач вищої школи, особистість, індивідуальність, загальнолюдські цінності, біографічний проєкт, модус буття, модус володіння. Постановка проблеми, її зв'язок із важливими науковими і практичними завданнями. Цивілізацію ХХІ сторіччя дослідники характеризують як еру порожнечі й безкінечного процесу спокуси, коли панівним є інстинкт, а не розум, коли індивід часто орієнтується суто на матеріальну користь, а до «вищих цінностей» залишається переважно байдужим, свідомо чи ні сповідує споживацько-гедоністичні ідеали. Панівним є прагнення до грошового успіху, «водночас не принципово, у якому професіональному просторі вона (людина) проєктує свою біографію» [3, с. 136]. Увесь життєвий простір людини формується на основі «а) біографічної спрямованості індивіда до конкретного типу грошової виділеності та б) сприятливого ціннісно-нормативного середовища -атмосфери соціальної поваги саме до цього типу життєвої філософії» [3, с. 136]. Для досягнення матеріального життєвого успіху як кінцевої мети на передній план висуваються досить часто як допустимі аморальні засоби, духовні ж чесноти поступово втрачають у багатьох випадках свою дієвість. Звідси -приниження людини як духовної істоти, фактичне знецінення свободи, гідності та навіть людського життя. Сучасний етап суспільного розвитку характеризується глибинними соціальними змінами, що насамперед пов'язані зі зміною системи цінностей, а це створює досить