Ю. В. Бурченко аспірантка кафедри конституційного права та галузевих дисциплін Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ, ЯКІ НАДІЛЕНІ ПОВНОВАЖЕННЯМИ ПРИТЯГУВАТИ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ЗА ПОРУШЕННЯ СТ. 44-3 КУПАП Дослідження присвячене питанню загальної характеристики органів державної санітарно-епідеміологічної служби, які мають повноваження притягати до адміністративної

more »

... дповідальності суб'єктів за порушення ст. 44-3 КУпАП. У статті наводяться думки щодо відновлення чи ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби. Наведені спроби політичних сил на відновлення Державної санітарно-епідеміологічної служби. З'ясовано, що у Міністерстві охорони здоров'я не мають наміру відновлювати СЕС, але створять систему готовності до реагування, в тому числі на епідеміологічні небезпеки, радіологічні небезпеки, небезпеки, пов'язані з токсикологічним характером У статті зазначено, що повноваження Державної санітарно-епідеміологічної служби були розділені між Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Центром громадського здоров'я. Висвітлено основні функції головного державного санітарного лікаря України. Відмічено, що сьогодні відсутній нормативно-правовий акт, в якому було б закріплено повноваження та до якого органу влади відносяться головний державний санітарний лікар України та санітарні лікарі областей. Зазначено, що головний державний санітарний лікар знаходиться у відомстві Державної санітарно-епідеміологічної служби, яка ліквідована. Окрему увагу приділено Центру громадського здоров'я. Наголошено на тому, що Міністерство охорони здоров'я, враховуючи міжнародний досвід, намагалося за аналогом Європейського центру з профілактики та контролю захворювань (ECDC) створити Центр громадського здоров'я, який має такі ж завдання. Відмічено, що на сьогодні деякі повноваження, які виконувала Державна санітарно-епідеміологічна служба, не передані ніякому органу, а ті, які передані, не врегульовані через законодавчі прогалини та провальні реформи. Зроблено висновок, що законодавець повинен внести зміни до нормативно-правових актів щодо переліку суб'єктів, які мають право складати протоколи за порушення ст.44-3 КУпАП, виключити з них Державну санітарно-епідеміологічну службу та внести до переліку Центр громадського здоров'я. Ключові слова: карантин, адміністративна відповідальність, Центр громадського здоров'я, санітарно-протиепідемічні правила, система громадського здоров'я. Постановка проблеми. Коли Україна зіштовхнулась з пандемією на COVID -19, з'ясувалося, що після ліквідації Держав-ної санітарно-епідеміологічної служби відсутній орган влади, який міг би швидко реагувати на поширення небезпечних інфекційних хвороб. Такі кроки з боку держави призвели до того, що спричи-