Тихоненко О. В., кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри мовної підготовки Державного біотехнологічного університету Підгородецька І. Ю., кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри мовної підготовки Державного біотехнологічного університету СТРУКТУРНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОДОНІМІВ ХАРКОВА Анотація. Дослідження окреслює становлення мовного ландшафту Харкова на прикладі годонімів -назв лінійних міських об'єктів (вулиць, провулків тощо). Предметом цієї розвідки є

more »

... і типи й морфолого-словотвірні моделі зазначених урбанонімів різних історичних періодів. Незважаючи на мінливість дериваційних моделей годонімів Харкова за його понад 365-річну історію, система назв є цілісним історико-культурним явищем, у якому кожна епоха залишила свій відбиток. Аналіз словотвірних моделей годонімів показує різний ступінь їх використання: одні з них є продуктивними в попередні історичні періоди, а інші досить поширені сьогодні. Установлено, що впродовж усього часу існування міста однокомпонентні назви переважають над дво-та багатокомпонентними. Систему сучасних однослівних годонімів утворюють іменники Р.в. однини та множини й субстантивовані прикметники із суфіксами -ськ-, -н-, -ов-, утворені від простих і складених основ. З'ясовано, що серед одиниць двокомпонентного типу найбільш продуктивною є модель ім'я+прізвище. Багатокомпонентні назви виявилися непродуктивними. Поширеним у годоніміконі Харкова є явище функціонування тієї самої основної назви, де модифікацію оформлено шляхом залучення номенклатурних слів. Порівняльний аналіз словотвірних моделей годонімів в історичному зрізі засвідчив, що найбільшу мінливість конструкцій демонструють відантропонімні назви. Так, у період перших років існування міста переважали відантропонімні субстантивні номінації генітивного типу, що виконували функцію орієнтирів у міському просторі. Ці назви були неофіційними та виникали стихійно. Протягом ХІХ ст. їх витіснили суфіксальні ад'єктивні моделі. У той час з'являються перші меморіальні назви, представлені суфіксальними прикметниками у Н.в. У ХХ ст. на мапу Харкова повертаються відантропонімні номінації, репрезентовані іменником у формі Р.в. За радянських часів це були переважно однокомпонентні (утворені від прізвища) і двокомпонентні (ім'я та прізвище або військове звання та прізвище) назви, що виконували функцію посвяти. У добу незалежності меморіальні назви набувають нового змісту. Продуктивними для їх втілення залишаються генітивні іменникові конструкції. Причому все більшого поширення набувають двокомпонентні утворення, де першим компонентом є ім'я, а другим -прізвище особи, чию пам'ять увічнює назва. Така модель відповідає європейському принципу творення годонімів.