The results of evaluation of the breeding value of 30 spring barley varieties of different genetic and geographical origin in terms of performance and plant structure elements in the Eastern Forest-Steppe of Ukraine in 2013-2016 are presented. Peculiarities of the factor effects and their interaction on the formation of the trait of interest were determined. Correlations between quantitative traits and plant performance, depending on hydrothermal growing conditions, were calculated. Varieties

more »

... at are of greatest value for barley breeding as starting material were identified. The aim and tasks of the study. To evaluate 30 spring barley varieties for performance, plant structure elements and to select the most valuable starting material. Material and methods. The research was conducted in the Laboratory of Barley Breeding and Genetics of the Plant Production Institute named after VYa Yuriev of NAAS. Thirty spring barley varieties of different genetic and geographical origin were taken as the study material. Data were statistically processed by variance, correlation and cluster analyses. Results and discussion. Analysis of variance revealed peculiarities of the factor effects and their interaction on the formation of the traits of interest. The 1000-grain weight was mainly determined by the hydrothermal conditions of a year, while the spike length, grain number per spike, grain weight per spike and grain unit mainly depended on the genotype. The productive tillering capacity and plant performance were determined by interaction of these two factors. Correlation analysis revealed a compensatory effect for the plant performance: under the favorable conditions in 2016, a strong correlation was noted between the performance and productive tillering capacity (r = 0.77); a medium correlation -between the performance, grain number per spike and grain weight per spike (r = 0.28 and r = 0.34, respectively). Under the dry conditions in 2013, the correlations changed, namely: it decreased to an insignificant level between the performance and productive tillering capacity (r = 0.18) and increased to strong levels between the performance, grain number per spike and grain weight per spike (r = 0.73 and r = 0.75, respectively). Cluster analysis categorized the investigated varieties into 4 clusters. Cluster 4 comprised varieties of the highest breeding value: Komandor, Mastvinster and Sebastian, combining high productive tillering capacity, grain weight per plant and grain unit. Conclusions . Thus, the study selected varieties Komandor, Mastvinster, Kangoo and Sebastian as the most valuable starting material in terms of plant performance and its individual elements for spring barley breeding. ПРОЯВ СТУПЕНЯ ДОМІНУВАННЯ ВМІСТУ ТОКОФЕРОЛІВ У ГІБРИДІВ F 1 СОНЯШНИКУ Харитоненко Н.С., Кириченко В.В. Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН, Україна У статті приведено результати вивчення вмісту ізомерів токоферолів ліній соняшнику Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН, ліній, отриманих з ВНДІОК (м. Краснодар) та гібридів першого покоління. Встановлено, що лінії соняшнику селекції ІР мають вміст α-токоферолу в межах 95,01 %-99,22 % від загального вмісту токоферолів. Лінії отримані з ВНДІОК, мають α-токоферолу 5,91 %-40,14 % від загального вмісту токоферо- Н.С. Харитоненко, В.В. Кириченко. 2017. ISSN 1026-9959. Селекція і насінництво. 2017. Випуск 112. 135 лів, β-токоферолу 3,98 %-57,21 % від загального вмісту токоферолів, γ-токоферолу 1,35 %-21,37 % від загального вмісту токоферолів, δ-токоферолу 1,30 %-68,75 % від загального вмісту токоферолів. Розраховано ступінь домінування гібридів першого покоління за вмістом ізомерів токоферолів. Ключові слова: соняшник, соняшникова олія, токоферол, антиоксидант Вступ. Соняшник є основною олійною культурою України. Площі посівів соняшнику у світі сягають понад 20 млн. га., в Україні 5,8 млн. га.. У порівнянні з іншими олійними культурами соняшник дає найбільший вихід олії з одиниці площі (750 кг/га в середньому по Україні) [1]. Олії рослинного походження є одним з основних компонентів раціону людини і популярність цього продукту зростає. Тому підвищення якості соняшникової олії є на сьогодні пріоритетним питанням в Україні та за її межами [2, 3]. Насіння сучасних гібридів та сортів містить 50-54 % олії, яка має відмінні смакові якості, високу поживність та засвоюваність. Соняшникову олію використовують як безпосередньо в харчуванні, так і при виготовленні маргаринів, консервів, кондитерських та хлібобулочних виробів. Особлива цінність соняшникової олії полягає в її жирнокислотному та вітамінному складі [4]. Аналіз літературних джерел, постановка проблеми. Вирішення питання покращення якості соняшникової олії здійснюється багатьма способами, але економічно вигідним і екологічно безпечним вважається застосування селекційно-генетичних методів. Якість соняшникової олії, тобто її біологічна та харчова цінність залежить від жирнокислотного складу та присутності в ній супутніх біохімічних сполук, наприклад, токоферолів. Серед біохімічних сполук, які присутні в насінні соняшнику, роль антиоксидантів виконують токофероли. Ці сполуки блокують вільнорадикальні реакції перекисного окислення [5]. Дослідження біологічної активністі токоферолів було розпочато ще в 30-х роках минулого сторіччя. До певного часу ці сполуки оцінювалися лише як вітаміни антистерильності [5], та після проведення ряду досліджень було встановлено, що токофероли приймають участь у багатьох життєво необхідних процесах. Їх дефіцит призводить до порушень не тільки в репродуктивній системі організму, але і в інших системах органів та тканин. Токофероли синтезуються лише рослинами і в організм людини потрапляють з їжею. Вони підтримують структурну цілісність клітин, запобігають окисленню ненасичених жирних кислот, активно приймають участь у обміні білків, вуглеводів, жирів. Токофероли представляють інтерес для промислового виробництва. Це пов'язано із виготовленням синтетичних препаратів. Водночас в світі спостерігається тенденція збільшення споживання рослинних олій, які являються джерелами природних антиоксидантів. Слід зазначити, що токофероли, отримані природнім шляхом, більш біологічно активні, ніж ті, що отримані синтетичним шляхом [5]. Токофероли, або вітаміни групи Е, відносяться до природних похідних хроману [6]. До них відносять ряд сполук, що відрізняються між собою кількістю та положенням метильних груп у хромановому кільці. Окрім токоферолів, до групи вітаміну Е відносять токотриєноли, які було виявлено в деяких природних джерелах. Токотриєноли є аналогами відповідних токоферолів і відрізняються від них структурою бокового поліізопреїдного ланцюга. Якщо в токоферолів вона повністю гідрована, то у токотриєнолів вона включає в себе три подвійних зв'язки, які регулярно чергуються [7, 8]. Як зазначалося вище, токофероли є антистерильними та мають антиокислювальні властивості. При цьому їх біологічна активність зменшується з підвищенням антиоксидантних властивостей [5]. Біологічна активність окремих представників групи вітаміну Е залежить від їх структури і перш за все від кількості та положення метильних груп у хромановому кільці. Найбільшу біологічну активність має α-токоферол, в якого всі три вільні положення ароматичного кільця заміщені метильними групами [6]. Саме цей ізомер має найбільшу частку серед інших ізомерів токоферолу в насінні звичайного соняшнику (95-97 %).