Право на доступ до суду є невід'ємною складовою частиною справедливого судового розгляду, який має бути достатньо гарантованим для забезпечення верховенства права в демократичному суспільстві. Статтю присвячено дослідженню права на доступ до суду в інтерпретації Європейського суду з прав людини. Особливу увагу приділено співвідношенню права на доступ до суду із правом на справедливий судовий розгляд, гарантованим статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.

more »

... ча право на доступ до суду прямо не визначене Конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод, у практиці Європейського суду з прав людини воно вперше знайшло своє відображення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom). Шляхом використання змістовного підходу проаналізовано такі основні складники права на доступ до суду, як змога подати позов та отримати судове рішення щодо нього, остаточність судового рішення та вчасне його виконання. У статті розглядаються інституційні вимоги до суду з позиції його автономного тлумачення. Регулювання доступу до суду належить до компетенції держав і може бути обмежене, однак такі обмеження мають бути передбачені національним законодавством. З огляду на те, що право на доступ до суду не є абсолютним, Європейський суд із прав людини, оцінюючи порушення цього права Високими Договірними Сторонами, застосовує принцип пропорційності з метою визначення того, чи застосовані обмеження не зменшили для заявника можливості доступу до суду та не ускладнили йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті права, чи існувала легітимна мета, чи була дотримана розумна пропорційність між застосованими засобами і легітимною метою. Ключові слова: Європейський суд із прав людини, право на доступ до суду, право на справедливий суд, доступ до правосуддя, Європейська конвенція про захист прав людини й основоположних свобод.