IN SEARCH OF SOURCES OF HUMAN DIGNITY

Kateryna Rassudina
2020 Visnyk of the Lviv University  
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, філософський факультет, кафедра теоретичної і практичної філософії вул. Володимирська, 60, 01033, м. Київ, Україна Уявлення про особову гідність є однією з основ сучасної цивілізації. Згідно з ним кожна людина має високу цінність, непритаманну іншим видам істот і речей. Виникає потреба у пошуку джерел гідності. Їхнє пояснення допоможе нам відповісти на питання про те, чи кожен представник людського роду має гідність однаковою мірою і чи
more » ... наковою мірою і чи не слугує поняття гідності підставою для дискримінації. Мета статті полягає у накресленні основних шляхів такого пошуку. Прибічники персоналізму, спираючись, головно, на християнську традицію, обстоюють рівну гідність усіх людей незалежно від їхніх актуальних властивостей і внеску в розвиток суспільства. Гідність означає для них особовий статус і претензію на любов. Особовий статус забезпечується створенням за Божим Образом (наявність розуму і свобідної волі), а також специфічною метоюіндивідуальним пізнанням Бога. У сучасному світі поширеним є ототожнення гідності з автономією (здатністю визначати власні цілі і віддавати накази самому собі, контролювати свої дії і відстоювати переконання). Поширеним є і уявлення про особливу роль самосвідомості. Такі погляди можуть бути як підставою для рівної гідності всіх людей, так і приводом для дискримінації за ознакою відсутності проявів цих властивостей. Маргінальними в сучасному філософському дискурсі, але поширеними на побутовому рівні є ототожнення гідності з перевагою у житті задоволень (утилітаризму) або з ринковою ціною, внеском особи в розвиток суспільства. Згідно із соціобіологічною концепцією, наше уявлення про гідність випливає з інстинктивної поведінки -вирізнення членів своєї групи. Припускається, що поняття гідності є результатом домовленостей і може переглядатися відповідно до змін у світогляді. Головна проблема, з якою стикається дослідник гідності, полягає у тому, що вказівки на ті чи інші її джерела можуть призводити до дискримінації. Імовірним виходом є вирізнення кількох типів гідності, відповідно до розмаїтих поглядів на її походження. Ключові слова: гідність, особа, автономія, рівність, дискримінація. Нам, людям ХХІ ст., здається чимсь очевидним, що кожен із нас має специфічну високу цінність, яку ми називаємо гідністю. Другим самозрозумілим фактом ми часто вважаємо рівність усіх людей в аспекті гідності. Ця впевненість лежить в основі сучасних правових систем, формування громадянського суспільства тощо. А однак більш прискіпливий погляд демонструє необхідність пошуку тих властивостей, специфічних людських феноменів, завдяки яким ми набуваємо гідність, не притаманну іншим видам живих істот. Аналіз цих феноменів, своєю чергою, може наштовхнути нас на думку про те, що не кожен з нас, людей, має гідність, а як наслідок -до дискримінації. Або ж ми можемо піти іншим шляхом і шукати такі джерела гідності, які б забезпечили рівність між собою всіх людей незалежно від расових, статевих, вікових, психологічних та інтелектуальних відмінностей. Отже, мета цієї статті полягає у накресленні деяких орієнтирів для пошуку джерел людської гідності. Для цього ми проаналізуємо відповіді, які пропонують представники
doi:10.30970/pps.2020.29.20 fatcat:r2jgrm2kfzgatawpyxgqawzpou