Проведено аналіз експерименту зі створення моделі управління інтегрованим медичним комплексом адміністративної території. Висвітлено основні принципи, закладені в розвиток моделі керованої медико-соціальної допомоги на засадах сімейної медицини з оплатою за обсягом роботи. Досліджено механізм перерозподілу функцій між амбулаторіями сімейної медицини (АСМ), медико-соціальними закладами, госпітальною і спеціалізованою амбулаторною допомогою. Показано, що для успішного, гнучкого управління

more »

... медичної та соціальної допомоги та їх фінансового забезпечення необхідно створити довідники госпітальних, діагностичних і амбулаторних медичних й соціальних послуг. Встановлено важливість формування потужної інформаційної системи, яка на основі медичної бази даних АСМ і центральної бази даних соціальних служб й центральних районних лікарень сформує корпоративну медичну мережу і, так, внесе до бази даних все населення. На основі виконаних досліджень виявлено, що використання сучасних управлінських і комп'ютерних технологій дає змогу істотно покращити діяльність щодо ресурсного забезпечення і кожного лікувально-профілактичного закладу, і систем охорони здоров'я загалом. Особливої уваги заслуговує логістичний підхід в організації і управлінні системою охорони здоров'я, за яким можна оптимізувати графік ресурсного забезпечення різних структурних підрозділів медичного закладу, знизити рівень запасів виробів медичного призначення з обмеженим терміном зберігання, прискорити оборотність вкладеного капіталу. А, отже, знизити собівартість медичних послуг і покращити задоволення потреб пацієнтів у медичному і соціальному обслуговуванні. Водночас така система потребує відповідної організації автоматизованої системи моніторингу медичних виробів, яка сприятиме реалізації принципу стандартизації у процесі ресурсозбереження. Це підвищить медичну й економічну ефективність усієї системи охорони здоров'я. Ключові слова: державне управління, система охорони здоров'я, медичні й соціальні послуги, реформування медичної системи, логістичний підхід. Постановка проблеми Процеси європейської інтеграції та інституційні перетворення у сфері охорони здоров'я сприяють формуванню нової системи управління нею, яке має за мету пошук можливостей забезпечення всім верствам населення доступного, якісного медико-соціального забезпечення. Зауважимо, що раціоналізації управління охороною здоров'я в Україні буде досягнуто за умови, якщо вдасться створити систему управління, здатну виконати необхідні цілі та завдання. Зазначимо, що нині доцільно не руйнувати радикальними реформами, а еволюційно перебудувати наявну систему на основі широкомасштабного планового впровадження новітніх технологій. Антикризові заходи в системі охорони здоров'я ( СОЗ) України необхідно провадити, еволюційно оптимізуючи її, щоб радикальними кроками не знищити остаточно. Аналіз останніх досліджень та публікацій Експеримент зі створення моделі управління інтегрованим медичним комплексом адміністративної території показав можливості такої раціоналізації через залучення ресурсів соціальних служб й наявної мережі медико-соціальних закладів. Ця модель за рахунок інтеграції управління потоками пацієнтів дає змогу раціоналізувати кількість ліжок й посад на усіх рівнях СОЗ із залученням ресурсів структур міністерства праці і соціальної політики (МПСП), а також сім'ї, молоді й дітей, відповідно до реальної потреби, що сформувалася на конкретній адміністративній території. Основою цієї моделі закладено орієнтацію на розвиток моделі керованої медико-соціальної допомоги на засадах сімейної медицини (СМ) з оплатою за обсягом роботи. Основні принципи, закладені в експеримент: 1) побудова системи управління медико-соціальною допомогою населенню на засадах медичної, соціальної й економічної доцільності; 2) забезпечення необхідної якості й рівної доступності медико-соціальної допомоги за мінімізації витрат й оплатою обсягу роботи; 3) спрямованість зусиль на вирішення персоніфікованих проблем конкретної людини, а не на середньостатистичного громадянина. Сьогодні ці принципи використовує більшість СОЗ під час організації медико-соціальної допомоги населенню [1]. Відповідно до цього кожeн мешканець повинен і має змогу одержати медико-соціальну допомогу в потрібний час, у потрібному місці, в необхідному обсязі й з мінімальними витратами. Основою реалізації цих принципів був механізм перерозподілу функцій між первинною ланкою охорони здоров'я, госпітальними відділеннями, спеціалізованою амбулаторною допомогою й соціальними службами в межах єдиного медичного, соціального, фінансового і правового поля. Для цього ЦРЛ, амбулаторії СМ (АСМ) й новостворювані медико-соціальні заклади (МСЗ) розглядаються як єдиний медико-соціальний комплекс, в якому інтегровані зусилля всіх структур, із розділенням обов'язків і загальною відповідальністю за кінцевий результат. Більше того, вважаємо, що під оперативне управління центральних районних лікарень (ЦРЛ) варто передати також дієві сільські лікарні й лікарські амбулаторії та ФАПи, тому необхідно внести відповідні зміни до нормативно-правової бази [2, 3]. Медичний комплекс району потрібно перевести на принципи роботи комунального підприємства з переходом до оперативного управління ним. Механізм перерозподілу функцій між АСМ, МСЗ, госпітальною і спеціалізованою амбулаторною допомогою розглянемо нижче. У разі зміцнення матеріальної бази МСЗ, АСМ і ФАПів, рівня підготовки сімейних лікарів (СЛ), поліпшення управлінських технологій зростають можливості збільшення кількості послуг, які вони реально можуть надати населенню, зокрема медичних й соціальних. До того ж зменшуються потоки пацієнтів у стаціонари другого і третього рівнів, чисельність диспансерних груп вузьких фахівців поліклінік, що призводить до адекватного перерозподілу фінансових потоків на користь первинної ланки охорони здоров'я. Такий підхід дає змогу еволюційно, без радикальної зміни структур СОЗ і МПСП, необґрунтованих витрат і соціальних ризиків реорганізувати систему медичної допомоги й соціальних послуг населенню в Україні загалом, перебудувати їх на засадах медичної, соціальної й економічної доцільності.