Determination of the condition of "normocenosis" on the results of a prospective bacteriological study of the dairy glands in families in the dynamics of 7 days of post-natanal period

Vasily Chuiko, Dmytro Khaskhachykh
2019 ScienceRise Medical Science  
Вступ Особливості анатомічної структури, різке посилення функції молочної залози у післяпологовому періоді та зниження імунологічної реактивності організму зумовлюють зміни мікробіологічного складу молочної залози у цей період. Відомо, що при нормальному перебігу вагітності відбуваються істотні зміни в імунній системі жінок, що полягають у її пригніченні та зростанні активності факторів, що блокують реакції клітинного імунітету. Ці зміни є закономірними, тому що сприяють тривалому співіснуванню
more » ... двох генетично різних організмів (матері і плоду) і забезпечують нормальний перебіг вагітності та пологів. Усі показники імунологічної реактивності організму породіллі відновлюються близько 7 діб після пологів [1] . На цьому імунологічному фоні у породіллі починається процес лактації, який може супроводжуватися патологічними станами -лактостазом та призводити до розвитку маститу. Післяпологовий мастит діагностується у 2-11 % випадків жінок з лактацією [2] [3] [4] . В багатьох дослідженнях було встановлено, що у мікробіоценозі молочних залоз вагітних перед пологами з Мета. Дослідити динамічні зміни якісного та кількісного стану мікробної флори у різних ділянках шкіри молочних залоз у породіль на протязі 7 діб післяпологового періоду, для визначення представників мікрофлори, які формують поняття "нормоценозу" молочної залози, як чинника запобігання гнійно-септичних ускладнень в післяпологовому періоді. Матеріали та методи. Обстежені 54 породіль на першу, третю та 5-7 добу післяпологового періоду, що мали фізіологічні пологи, з відсутністю екстрагенітальної патології, гострих та хронічних інфекційних захворювань, які виключно годували грудьми. Для взяття матеріалу використовували метод змивів-зішкребів по Вільямсону та Клігману з двох ділянок молочної залози: areola mammae та papіlla mammae. Ідентифікація бактеріальної флори проводилась колориметричною системою для дослідження "Lіofіlchem" (Італія). Культури аeрококів ідентифікувались також за додатковими критеріями: ростом на селективно-індикаторному середовищі, ростом та біохімічною активністю на середовищах з солями селена та телура, лактатоксидазною, супероксиддисмутазною активністю. Результати. Усього було виділено 13 штамів мікроорганізмів (Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofііcus, Staphіlococcus aureus, Mіcrococcus sp. та Aerococcus vіrіdans, ентеробактеріальна -Enterobacter sp., E. сollі, Klebsіella pneumonіa, Bacіllus sp., дрожеподібні гриби -Candіda sp.). На 1-2 добу післяпологового періоду у породіль мало місто висівання з більшою частотою ентеробактеріальної флори та Staphіlococcus aureus. З різних ділянок молочної залози висівались Staphіlococcus aureus до 23,8 % випадків, Enterobacter sp. -9,5 %, E. сollі -19 %, Klebsіella pneumonіa -14,3 %. В перші дні післяпологового періоду достовірно вище відмічалось висівання тільки Staphіlococcus epіdermіdіs з різних ділянок молочної залози породіль. У динаміці післяпологового періоду на 3-4 добу відмічалось підвищення висівання кокової флори з молочної залози: Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus, Mіcrococcus sp.. На 5-7 добу післяпологового періоду вірогідно вище було висівання з різних ділянок молочних залоз Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcus та Aerococcus vіrіdans. Висновки. Мікробіологічний стан молочних залоз породіль без осередків інфекції складає кокова флора, до якої відноситься і Aerococcus vіrіdans. Кокова флора, крім Staphіlococcus aureus, є флорою нормобіозу, яка забезпечує здоровий стан шкіри молочних залоз у жінок після пологів. З плином часу у післяпологовому періоді має місце збільшення колонізації молочних залоз сапрофітною та антагоністично активною коковою мікрофлорою, здебільш в ділянках рapіlla mammae. Вищезгадана тенденція відбувається паралельно із зменшенням колонізації різних ділянок молочної залози Staphіlococcus aureus та Грам-негативними ентеробактеріями. В динаміці післяпологового періоду у породіль має місце висівання аеробних спороутворюючих бацил, особливо з рapіlla mammae, що можливо трактувати як компенсаторний механізм нормалізації мікробіоценозу данної ділянки молочної залози Ключові слова: молочна залоза, бактеріологічне дослідження, мікробіоциноз, нормоценоз, динаміка, післяпологовий період, лактація Чуйко Василь Іванович, кандидат медичних наук, асистент, кафедра акушерства та гінекології, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», вул. В. Вернадського, 9, м. Дніпро,
doi:10.15587/2519-4798.2019.179468 fatcat:pzzdpznalze2bpsuqef4cx5zii