GEODYNAMICS
ГЕОДИНАМІКА

V. Yu. Maksymchuk, Subbotin Institute of geophysics of National Academy of Sciences of Ukraine, T. A. Klymkovych, V. H. Kuznietsova, I.I. Yarema, Subbotin Institute of geophysics of National Academy of Sciences of Ukraine, Subbotin Institute of geophysics of National Academy of Sciences of Ukraine, Department of seismicity of the Carpathian region of the Subbotin Institute of geophysics of National Academy of Sciences of Ukraine
2012 GEODYNAMICS  
ІНФОРМАТИВНІСТЬ ГЕОМАГНІТНОГО МОНІТОРИНГУ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ СЕЙСМОАКТИВНІЙ ЗОНІ Наведено результати геомагнітного моніторингу при дослідженні сейсмотектонічних процесів у Закарпатському прогині. Виявлено тектономагнітні аномалії різної тривалості та інтенсивності, встановлено їх просторово-часовий зв'язок із сейсмічними подіями. Зроблено висновок про інформативність геомагнітного моніторингу в Закарпатській сейсмоактивній зоні для виявлення провісників місцевих землетрусів з магнітудою М>3 в
more » ... гнітудою М>3 в геолого-геофізичних умовах Закарпатського прогину. Ключові слова: моніторинг; провісники землетрусів; тектономагнітні аномалії. Вступ Проблема прогнозування землетрусів, на розв'язання якої були спрямовані значні зусилля вчених багатьох країн впродовж останніх 40-50 років, незважаючи на помітні досягнення в її окремих аспектах, все ж далеко не повністю вирішена. Про необхідність її розв'язання час від часу нагадують катастрофічні землетруси у різних районах планети. Цілком зрозуміло, що задачу прогнозування землетрусів необхідно розв'язувати для кожного конкретного регіону, з урахуванням особливостей його геологічної будови, рівня сейсмічної активності та багатьох інших факторів. При цьому актуальними залишаються питання забезпечення неперервних спостережень за параметрами геологічного середовища на спеціально створеній мережі пунктів, накопичення довготривалих часових рядів геофізичних полів та їх математичної обробки, тобто організації системи геофізичного моніторингу. Результати досліджень в сейсмоактивних районах світу показали, що підготовка землетрусів супроводжується збуреннями (варіаціями) різних геофізичних полів та параметрів середовища: сейсмічного режиму, деформацій масивів гірських порід, рівня та хімічного складу підземних вод, електропровідності, електричних струмів, магнітних полів тощо [Рикитаке, 1979; Сковородкин, 1985; Максимчук, 2001; Гуфельд, 2007]. Як правило, такі збурення ототожнюються з провісниками землетрусів. Для вивчення сейсмотектонічних процесів та виявлення провісників землетрусів у Закарпатській сейсмоактивній зоні в 70-ті роки ХХ ст. створено Карпатський геодинамічний полігон з мережею режимних геофізичних станцій [Карпат-ський..., 1972]. У комплексі геофізичних методів, які використовуються під час сейсмопрогностичних досліджень на Карпатському полігоні, важливе місце займають тектономагнітні дослідження. Починаючи з 1982 р., на полігоні організовано цілодобові режимні геомагнітні спостереження, мета якихвивчення аномальних часових змін магнітного поля сейсмотектонічного походження. Було обґрунтовано методику і досягнуто необхідної точності спостережень, що дало змогу забезпечити виявлення аномальних ефектів від місцевих землетрусів [Кузнєцова, Лебедович, 1988; Кузнєцова и др., 1989]. Спостереження проводились на
doi:10.23939/jgd2012.01.136 fatcat:gqobdhxn3jgpvebkxlysilil2e