Відповідно до існуючих концепцій, інтегральними показниками фізичного здоров'я є аеробна [1,2] та анаеробна продуктивність організму [3, 4, 5] . Для оцінки аеробної продуктивності організму рекомендують застосовувати відносну величину максимального споживання кисню [2]. При цьому анаеробна продуктивність організму зазвичай не береться до уваги. Хоча суттєву роль у формуванні фізичного здоров'я відіграють не лише аеробні, а й анаеробні процеси енергозабезпечення життєдіяльності організму [1,2,

more »

... 7, 8] . Результати досліджень Ю.М. Фурмана і С.П. Драчука підтверджують тісний кореляційний взаємозв'язок між аеробною та анаеробною продуктивністю організму, де факторним показником виступає анаеробна (лактатна) продуктивність організму [9] . Важливим чинником впливу на морфофункціональний стан людини є територіальна приналежність. Національні й популяційні відмінності морфофункціональних показників стимулюють науковців до пошуку відносних стандартів для жителів деяких регіонів [10, 11, 12]. В Україні є території з природними екологічними особливостями, де існує йодний дефіцит, який істотно впливає на гормональний статус. Одним із таких регіонів є Закарпаття. Молодь із різних біогеохімічних зон, яка навчається у вищих закладах освіти, вважається практично здоровою, однак, за результатами досліджень провідних учених Закарпаття [13], багато молодих людей мають певні відхилення у фізичному стані. Ці відхилення стосуються антропометричних (зросту, маси, пропорцій будови тіла) та біохімічних показників (наприклад, низький рівень тиреоїдних гормонів у крові). Тенденція зниження показників функціонального стану зв'язана із вмістом тиреоїдних гормонів в організмі молодих людей, які мешкають у гірській місцевості Закарпаття, що може свідчити про негативний вплив біогеохімічної зони регіону як еволюційно неадекватного чинника зовнішнього середовища [14] . Дослідження аеробної та анаеробної продуктивності організму осіб постпубертатного періоду онтогенезу з різним соматотипом, які проживають у цьому регіоні, дасть змогу отримати нормативи фізичного здоров'я, що є актуальним і соціально значимим. Мета дослідження. Проаналізувати й порівняти аеробні та анаеробні можливості дівчат низинних і гірських районів Закарпатської області залежно від компонентного складу тіла.