Я. Ю. Цимбаленко кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри теорії та практики управління факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ГЕНЕЗА СТАНОВЛЕННЯ ІНСТИТУТУ УПОВНОВАЖЕНИХ ОСІБ З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ ТА ВИЯВЛЕННЯ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ Публікація спрямована на розгляд та аналіз одного з багатьох державних механізмів запобігання та протидії корупції. Запобігання та протидія корупції в

more »

... їні набувають великого значення, оскільки модернізація державних механізмів потребує надсучасних підходів і нових можливостей для їх впровадження. Викликом сьогоднішнього дня є основне завдання уникнення виявів корупції в діяльності посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування та посадових осіб юридичних осіб публічного права, а також залучення до процесів запобігання та виявлення корупції представників громадськості на загальнонаціональному та локальному рівнях. Явище корупції впливає на вияви в усіх галузях економіки, державного управління на місцевого самоврядування. Корупція не може бути подолана ні напівзаходами або напіврішеннями. Винищення корупції є першочерговим завданням для забезпечення суверенітету держави та збереження її державності. Робота містить аналіз розвитку інституту уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції в Україні. На прикладі розгляду генези розвитку інституту уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції було зроблено висновки щодо послідовності та покроковості запровадження управлінських механізмів у системі боротьби з корупцією. Також відслідковано непростий шлях становлення антикорупційної політики в частині залучення непрофесійних суб'єктів запобігання та виявлення корупції до контролю за діяльністю посадових осіб органів влади, місцевого самоврядування та юридичних осіб публічного права. Саме досліджуючи ґенезу вдосконалення механізмів запобігання корупції, наприклад залучення представників громадськості та утворення інституту уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції на локальному рівні, було зроблено висновок про складний і повільний процес становлення інституту уповноважених осіб, а також про недосконалість антикорупційної законодавчої бази. Шляхами вирішення проблеми, яка розглядається, є подальше визначення етапів розвитку антикорупційної стратегії та гармонізація антикорупційного законодавства з її вимогами та вимогами міжнародних стандартів, а також уникнення помилок у застосуванні прийомів, засобів і методів при виробленні та систематизації антикорупційного законодавства для забезпечення не тільки його досконалості, але і для його ефективного функціонування. Ключові слова: корупція, уповноважені особи з питань запобігання та виявлення корупції, Національне агентство з питань запобігання корупції, боротьба з корупцією, підпорядкованість і підзвітність уповноважених осіб, повноваження, юридична техніка, нормативно-правові акти, етапи становлення, ґенеза. Постановка проблеми. Проблемою, яка висвітлюється в цьому дослідженні, є ґенеза становлення інституту уповноважених підрозділів (осіб) з питань запо-бігання та виявлення корупції в органах влади, місцевого самоврядування та юридичних особах публічного права в Україні. Ці кроки спрямовані на боротьбу з корупцією та допущеними помилками при їх здійсненні.