СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ ГРАФІЧНИХ АНОРМАТИВІВ У ЗАГОЛОВКАХ СУЧАСНИХ МЕДІЙНИХ ТЕКСТІВ

Руслана Савчук
2021 RICERCHE SCIENTIFICHE E METODI DELLA LORO REALIZZAZIONE: ESPERIENZA MONDIALE E REALTÀ DOMESTICHE TOMO2   unpublished
Савчук Руслана Любомирівна кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника УКРАЇНА У сучасному медійному тексті простежується активне використання графічних засобів, а саме їх анормативне оформлення. У лінгвістичній науці вказане явище номінують графоном. Це «такий тип графічної новації, що відображає стилістично значиме відхилення від графічного стандарту чи орфографічної норми» [1]; візуально виділяє певні елементи з-поміж
more » ... інших, увиразнює їх, навантажує додатковими значеннями чи компресує декілька смислів в одному об'єкті [4]; є специфічним інструментом авторського впливу на читача [3] . Мета нашого дослідження -визначити специфіку вживання графонів у заголовкових комплексах сучасних медіатекстів (на прикладі іванофранківського онлайн-журналу «Куфер», https://kufer.media). Головна комунікативно-прагматична стратегія журналістського тексту пов'язана із впливом на свідомість цільової аудиторії, а саме спрямування читацької думки в русло авторських інтенцій. Як засвідчив фактичний матеріал, нестандартне графічне продукування повідомлення репрезентує креативне світобачення мовця, фокусує додаткові смислові прирощення, аксіологічні параметри та експресивний потенціал висловленого, виступаючи потужним актуалізатором уваги читача. Зацікавлюють насамперед неординарні медіазаголовки з анормативним вживанням заперечної частки не, яку подано факультативно, у дужках. Пор.: «(Не)супергероїні. Як три мами з Франківська поєднують материнство з роботою»; «(Не) мої пакети в океані. Як почати і продовжувати сортувати сміття у Франківську»; «Люди Франківська, яких ми (не) знаємо. Катерина Коссаковська»; «(Не)народжені. Як медики, рідні та друзі можуть допомогти батькам пережити втрату немовляти»; «(Не)потрібні вихідні. 4 історії про роботу "після свят" у Франківську»; «Забудований Франківськ. Чому містобудування (не) схоже на стихійне лихо»; «Світло, камера, портрет! Що (не) так з сучасною портретною фотографією -пояснює мистецтвознавиця» тощо. За аналогією оформлено префіксальні морфеми у досліджуваних медіаназвах: «(екс)Франківці: 7 історій людей, які переїхали з Івано-Франківська»; «Від конфронтації до сумніву: у чому сила й слабкість мистецтва (спів)участі»; «Смішно, довго, (без)болісно. 5 правил для пошуку квартири у Франківську» та ін. Як бачимо, наведені графічні новації у контекстах є результатом своєрідної гри з реципієнтом, адже виступають симбіозом двох протилежних значень: яке з них буде основним -залежить від інтерпретаційних установок адресата. У заголовках онлайн-журналу «Куфер» зафіксовано також поєднання літер кирилиці та латинського алфавіту (часто в одному слові), що суперечить загальноприйнятим графічним нормам. Однак саме такі неономінації
doi:10.36074/logos-14.05.2021.v2.08 fatcat:rgatm7adavcvdbobyksynftl5u