ОСОБИСТІСТЬ У ФОРМОВИЯВАХ СМИСЛОЖИТТЄВОГО ЗОРІЄНТУВАННЯ

Анатолій А. Фурман
2017 Psychology of Personality  
Одеський національний політехнічний університет foorman@meta.ua ОСОБИСТІСТЬ У ФОРМОВИЯВАХ СМИСЛОЖИТТЄВОГО ЗОРІЄНТУВАННЯ Статтю присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню концептуальних засад становлення зрілої особистості у повноцінній реалізації власного потенціалу, цілісному саморозкритті всіх її екзистенційних проявів у часопросторі буття з урахуванням сформованої системи смисложиттєвих орієнтацій. Смисли організують наскрізну мету буттєвої активності, а сенси відзначаються
more » ... начаються конкретністю цільових настанов, які постають перед особою у певній життєвій ситуації. Сенси ототожнюються людиною з інтересами, чим визначають спрямованість її діяльності, життєві принципи і поведінкові приписи, а смисли асоціюються зі світоглядним уявленням особистості про рефлексивно-об'єктивні засновки і закони світоустрою й організуються в систему духовних пріоритетів на шляху до знаходження власного життєвого призначення. Якщо смисл буття є трансцендентним щодо людського єства, то сенс життя є іманентною соціокультурною дійсністю феномену людини. Сенси відображають вищий рівень індивідуальних потреб, які осягаються особистістю і набувають для неї персональної значущості, смисли ж упорядковують засадничі для осіб, груп, народів, людства інтереси, знання, цінності, норми, моральні приписи, культурні настанови тощо. У свідомості людини її смисли і сенси організовані холістично, хоча й мають різний рівень прояву в повсякденній діяльності та відзначаються різною пріоритетністю для самої особи, що спричинено середовищем її безпосереднього існування та індивідуальними особливостями і характеристиками розвитку. Смисложиттєва сфера -це система вособистіснених психічних утворень свідомості людини, що спричинює постання сенсів, цінностей, персоніфікованих пріоритетів і домагань та відповідно реалізує їх у діяльності і вчинках одухотвореного самоздійснення. Смисложиттєві орієнтації особистості постають взірцем-критерієм особистісного самозростання, котре засвідчує безмежні горизонти можливої повномірної самореалізації людини в екзистенційному просторі її буття. Ключові слова: вітакультурне середовище, ковітальний модус буття, самоздійснення особистості, сенси, смисли, смисложиттєві орієнтації. Постановка проблеми. Людина сучасності, будучи тотально оповита проблемністю життєвих банальностей, стає заручником матеріального облаштування буденності, котре набуває глобальних масштабів. Тому проблема формування смисложиттєвих орієнтирів і духовних пріоритетів особистості та їх соціокультурне спрямування постає як найактуальніша в умовах сьогодення. Смисли як віхові засновки регулювання діяльності людини мають буттєві витоки й оприявнюються в організації її життєвого шляху, а система персоніфікованих сенсів -це світ практичних діянь, у яких відтворюється ідеальний образ цільових налаштувань повсякденної активності суб'єкта життєтворення. Саме особистісні сенси є підґрунтям здійснення особою раціонального вибору засобів та інструментів досягнення позитивних результатів своїх дій, тоді як сам процес чи процедура вибору відбувається на основі загальноприйнятих смислів. Тому предметний безмір смислів і сенсів становить своєрідний підсумок усього розмаїття діяльностей і вчинків людини як сукупності матеріальних і духовних домагань, складної ієрархії ідеалів і цінностей, значущих для неї як особистості в контексті конкретного суспільного загалу.
doi:10.15330/ps.8.1.77-82 fatcat:vcmxt752f5hhddblnrscqwgjbq