LEXICAL MEANS OF SPEECH INFLUENCE IN A SYNCRETIC GENRE OF POLITICAL CAMPAIGN DISCOURSE The article presents the analysis of the language means of realization of suggestive impact in the promotional genres of the Ukrainian political discourse. Defines the basic lexical language resources and their potential impact in political texts, in particular in the speech genres of a syncretic type, which enables the use of various linguistic means and units thanks to a large capacity and multifunctional

more »

... ture. The focus is on lexical markers of suggestively in the promotional texts presented in the election campaigns during the last 10 years (2006)(2007)(2008)(2009)(2010)(2011)(2012)(2013)(2014)(2015)(2016). The majority of lexical markers of suggestibility share a common goal of creating a "semantic tags" or "anchors", reinforcing in the subconscious mind of the addressees needs assessmentpositive or negative. Such labels have the character of ideologieslexical "bundle" axiological contents that inhibit the rational perception of the text content and explot irrational, emotional perception. Key words: lexical means of speech influence, syncretic genre, political discourse, propaganda, political affective. УДК 811.161.2' 271 Л. А. Білоконенко, канд. філол. наук, доц., Криворізький державний педагогічний університет, доцент кафедри української мови ЛІНГВОКУЛЬТУРНЕ ПОЛЕ КОНФЛІКТУ У статті схарактеризовано лінгвокультурне поле конфлікту, проаналізовано базові поняття, які використовують науковці для характеристики конфлікту; умотивовано наукове потрактування конфліктного спілкування як комунікативного явища, що становить певний сегмент української лінгвокультури. Фокусується увага на міжпредметних, міжмовних, внутрішньомовних аспектах тлумачення конфлікту у площині українською лінгвокультури. Ключові слова: конфліктна комунікологія, лінгвокультура, конфлікт, конфліктна взаємодія, конфліктна комунікація. Сучасна наукова думка визнає: вивчення конфліктів зумовлене реальністю явища. Власне уявлення про конфлікт є в кожної людини, яка має щодо нього свої переконання, погляди. Усе, що його супроводжує (причини, умови виникнення, стадії розвитку, способи врегулювання, тактики сторін), -у сфері особливої уваги дослідників. Тривалий час (до середини ХХ ст.) конфлікт не визначали як окремий об'єкт дослідження, нерідко був лише частиною інших філософсько-соціологічних і психологічних концепцій. 157 Першою працею з конфліктології в пострадянській Україні є навчальний посібник О. Бандурки та В. Друзя «Конфліктологія» [3]. Важливою подією стало видання підручників «Загальна конфліктологія» (І. В. Ващенко, С. П. Гиренко, Р. А. Хамалян [5]) та «Конфліктологія» за ред. проф. Л. М. Герасіної, М. І. Панова [6]. Значна кількість праць вітчизняних і зарубіжних конфліктологів, зосередження уваги наукової громади на психологічних, політичних, юридичних, філософськосоціологічних аспектах доводять важливість упорядкованого розуміння його сутності, законів буття. Основа будь-якого конфлікту -неузгодженість, протистояння, зіткнення інтересів сторін. Поняття «конфлікт» співвідноситься з широким колом подій і не належить певній галузі знань. Конфлікт є явищем міждисциплінарним, актуальним для багатьох наукових сфер, він належить до числа значущих факторів людського життя, тож результати його вивчення можуть бути узагальнені й об'єднані в широку систему конфліктологічних знань. Нові ідеї зумовили розбудову теоретичних засад аналізу конфлікту у площині поєднання лінгвістики з іншими науками. Конфліктна комунікація відтепер посідає важливе місце в системі понять, пов'язаних з оцінкою результативності комунікативного процесу. Проте рівень її усвідомлення ще недостатній для формування чіткої концепції. Актуальність дослідження зумовлена потребами розбудови української конфліктної комунікології, а саме: окреслення зв'язку конфліктної комунікації з українською лінгвокультурою. Мета: схарактеризувати лінгвокультурне поле конфлікту. Завдання: 1) проаналізувати базові поняття, які використовують науковці для характеристики явища; 2) дослідити концептуальне поле конфлікту в українській мові. До сьогодні кількість досліджень конфлікту в різних сферах науки має нерівномірний характер. У західній конфліктології особливо ретельний аналіз проводять соціологи, психологи, філософи, вони активно звертаються до питань закономірностей його розвитку, співвідношення категорій «суперечність» і «конфлікт», до понять «моральний конфлікт», «конфлікт як естетична категорія», «концепція соціального конфлікту». У радянській психології приділяли увагу суб'єктивному оцінюванню, переживанням людини як складникам конфлікту. Аналізуючи сучасні тенденції у вивченні конфлікту, психологи роблять висновок: сьогодні психологія є розгалуженою системою різних знань, тож намагатися осягнути цей стан справспроба, приречена на критику, а провідні дослідження конфліктів орієнтовано на практичну роботу з ними. Умови радянської дійсності гальмували як теоретичні дослідження, так і практичну роботу з ними. Зараз в Україні конфліктологічна наука активно організовується. Формування вітчизняної конфліктології відбувається внаслідок розвитку її різних напрямів. Цей процес супроводжує проведення міжнародних конференцій, симпозіумів, тренінгів; створення аналітичних центрів (у 1993 році розпочав роботу Київський центр політичних досліджень і конфліктології); моніторингові розвідки науковців Інституту соціології НАН України, Інституту психології НАПН України, підготовка фахівців із проблем прогнозування й розв'язання конфліктів. Сучасний розвиток української науки про конфлікт базується на результатах досліджень багатьох галузей знань. Праці вітчизняних психологів спрямовані на усвідомлення практичних проблем виникнення й розв'язання міжособистісних конфліктів у різних сферах життєдіяльності особи (Г. В. Антонов [1 ], О. П. Макаревич [15], Г. А. Пальм [16]), психології індивіда з позиції вияву Л. А. Белоконенко, Криворожский государственный педагогический университет, кафедра украинского языка ЛИНГВОКУЛЬТУРНОЕ ПОЛЕ КОНФЛИКТА В статье охарактеризовано лингвокультурное поле конфликта, проанализированы базовые понятия, используемые исследователями для характеристики конфликта; мотивировано научное истолкование конфликтного общения как коммуникативного явления, которое представляет определенный сегмент украинской лингвокультуры. Фокусируется внимание на межпредметных, межъязыковых, внутриязыковых аспектах толкования конфликта в плоскости украинской лингвокультуры. Ключевые слова: конфликтная коммуникология, лингвокультура, конфликт, конфликтное взаимодействие, конфликтная коммуникация. The article describes the linguistic and cultural field of conflict, analyzes the basic concepts used by researchers to characterize the conflict; the scientific interpretations of conflict communication as a communicative phenomenon, which is a certain segment of Ukrainian lingvoculture, are motivated. The author has established that the concept of "conflict" is the core of a linguistic cultural field, which in Ukrainian can be viewed in two aspects. First: the conflict is perceived as a phenomenon that necessarily correlates with linguistic and extralinguistic influence on the opponent. Secondly: practically, in the content plan, it is close to the understating of concept "conflict" of coincides, that define inconsistencies in the interests, positions of the parties, fix misunderstandings between them, but this state will not necessarily be conflictual. The article focuses attention on interdisciplinary, interlinguistic, intralanguage aspects of the interpretation of the conflict in the plane of Ukrainian lingvoculture.