NATURALISM IN THE WORKS OF E. ZOL: IDEAL ORIGINS AND FEATURES

H. J. Abbasov
2022 Scientific notes of V I Vernadsky Taurida National University Series Philology Journalism  
Стаття присвячена одному з літературному напрямку натуралізму, що широко поширився у світовій літературі. Цей літературний напрямок зародився у Франції та утвердився в Європі та США в останню третину XIX століття. За статтею переконуємося, що філософським підґрунтям для виникнення натуралізму став позитивізм, а сам позитивізм розвивався на основі успіхів природничих наук. У розвитку естетики натуралізму важливу роль відіграла і естетична теорія І. Тена. У статті йдеться і про Францію, що
more » ... вала у Франції в 1871-1873 роках Паризькій Комуні. Дослідженням встановлено, що натуралізму властивий відмова від широких соціальних узагальнень та перехід до художнього зображення окремих фактів. В історії формування та розвитку натуралізму як літературний напрямок відому роль відіграв видатний французький письменник ХIХ століття Еміль Золя. Основні принципи натуралізму Еміль Золя виклав переважно у своїх творах «Тереза Ракен» та «Мадлена Фера». Натуралізм, насамперед, результат кризи буржуазної літератури під впливом революції 1848-1849 років та Паризької Комуни. Одним із властивих натуралізму властивостей є ототожнення законів у суспільному розвиткові із законами природничих наук -і біології, хімії та медицини. На формування та розвиток натуралізму плідно вплинула творчість видатного французького письменника Густава Флобера та його твір «Виховання почуттів». Епопея «Ругони і Маккари» Еміля Золя привертає увагу насамперед тим, що тут на перше місце вже виходить соціальний момент. У творчому процесі письменники-натуралісти багато уваги приділяють середовищі, вважаючи, що середовище є основним засобом проникнення психологію героїв. Еміль Золя сприймає натуралізм як продовження реалізму за умов. Епопея «Ругони та Маккари» -вершина художньої творчості Еміля Золя, а антиклерикальна трилогія «Три міста» та тетралогія «Чотири євангелії», де автор твору виступає як мораліст і реформатор, виражають ідейну кризу Еміля Золя на останній частині своєї творчості.
doi:10.32782/2710-4656/2022.5.2/21 fatcat:pvpxveaaxrh4lofw5fdjdujrq4