Сергій БОРЩЕВСЬКИЙ, orcid.org/0000-0002-5538-8036 кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) svbor@ukr.net БАСКСЬКО-КАВКАЗЬКИЙ ВЕКТОР У ДОСЛІДЖЕННІ ГЕРМАНСЬКИХ НАЗВ РОСЛИН НЕВІДОМОГО ПОХОДЖЕННЯ Стаття відображає результати дослідження лексики невідомого походження сучасних германських (англійської та німецької) мов. Як показує ґрунтовний аналіз етимологічних словників

more »

... асних і класичних європейських мов, вони містять помітний шар лексики, яка не має задовільної індоєвропейської етимології. Метою статті є часткова генетична ідентифікація гіпотетично доіндоєвропейських субстратних елементів у лексичному складі сучасної англійської та німецької мов (переважно на основі спільногерманських реконструкцій). Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 1) виявити слова невідомого походження за лексикографічними джерелами: Oxford dictionary of English etymology (ODEE) за редакцією Ч. Т. Оніонса (Oxford, 1966) та Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache (EWDS) Ф. Клюге (Klugeetal., 1989); 2) здійснити розподіл виявлених лексем за тематичними групами; 3) знайти паралелі до тих англійських і німецьких слів, що за межами германських мов не мають надійних індоєвропейських відповідників у мовах інших родин (насамперед у кавказьких мовах, які багатьма вченими пов'язуються з генетично ізольованою баскською мовою), та науково обґрунтувати можливість германсько-баскських і германсько-кавказьких зближень у контексті теорії доіндоєвропейського субстрату (також відомої як теорія догерманського субстрату). Сьогодні лінгвісти мають у своєму розпорядженні значну кількість доказів, підтверджених доказами суміжних дисциплін, таких як краніологічна антропологія та генетика, що є аргументом на користь колишнього поширення неіндоєвропейських етнічних груп у доісторичній Європі -носіїв баскської, фіно-угорських, кавказьких мов, які збереглися в периферійних районах Європейського континенту. Передбачається, що зазначена лексика була успадкована з доісторичних ідіом стародавньої Європи і тому належить до гетерогенних доіндоєвропейських субстратів, характерними рисами яких на лексико-семантичному рівні є належність слів невідомого походження до тематичних груп лексики, які відзначаються значним ступенем автохтонності (назв рослин і тварин, термінів спорідненості тощо). Запропоновано оригінальні етимології назв рослин (фітонімів) на основі виявлених германсько-баскських і германсько-кавказьких паралелей. Проаналізований лексичний матеріал дозволяє констатувати колишнє поширення автохтонних іберійсько-кавказьких мов на території давнього розселення германських племен (включаючи Британські острови). Таким чином, постулюється участь баскськокавказького (васко-кавказького) компонента в етногенезі германців і диференціації германських мов. Ключові слова: лексика невідомого походження, доіндоєвропейський субстрат, гетерогенність, германські мови, басксько-кавказький компонент. МОВОЗНАВСТВО. ЛIТЕРАТУРОЗНАВСТВО