Присяга як соціальний феномен простежується від часів найдавніших цивілізацій, була поширена у різних державах, відзначається присутністю в багатьох сферах життя, характеризується широким комплексом семантичних аспектів та функціонального призначення. Правовий, релігійний, моральний, суспільний чи економічний зміст присяг виражається у внормованих ритуалах, кодифікованих церемоніалах, що наповнені окресленою символічною семантикою. Комунікативний вимір присяг імплікується з давньоруських

more »

... ів та середньовічних наративів Західної і Центральної Європи. Конвенційний характер текстів присяги, що стосуються насамперед сумління того, хто її складає, базується на сакрально-ритуальному розумінні комунікації, що передувала вербальній. У середні віки присяги були частиною християнського світогляду. В присягах апелювалося до надприродної санкції та гарантії, а їхні форми вираження зверталися до сфери сакрального як особливої присутності Божої в земному світі. Середньовічні присяги були частиною сакралізованих ритуалів, семантика яких розкривалася крізь призму символів як образної форми вираження правових зобов'язань й етичних норм. Ритуальні церемонії королівських присяг під час обрядів помазання відбувалися як частина урочистої коронаційної Меси, що символізувало санкціонування Божим благословінням початок нового правління монарха, який обіцяв бути справедливим главою держави. У Західній Європі присяги складалися стоячи або на колінах, з піднятою правою рукою, двома, трьома пальцями або цілою долонею, перед релікваріями, що було частиною лицарської культури та християнського ритуалу і мало своє цілісне символічне пояснення. Присяга на гостії була особливим символом у прагненні укласти мирний договір, припинити чи не допустити війну. В давньоруський період української історії міжнародні та міжкнязівські угоди скріплювалися хрестоцілуванням, літописи подають приклади складення присяг на іконах Спаса та Богородиці, а також перед мощами святих.