Наведена ретроспективна характеристика іхтіофауни Дніпровського водосховища в районі міста Дніпропетровськ. На основі багаторічних досліджень установлено закономірності розвитку угруповань риб, здійснено оцінку впливу комплексу антропогенних чинників на іхтіоценоз, запропоновано заходи щодо оптимізації життєдіяльності риб на сучасному етапі розвитку міста Дніпропетровськ. Retrospective characteristics of ichthyofauna of the Dniprovs'ke reservoir in the vicinity of the Dnipropetrovs'k city are

more »

... esented. On the basis of perennial observations the regularities of fish communities' development were determined, the influence of complex of anthropogenic factors on ichthyocenosis was assessed, and measures for optimization of fish life activity at the present stage are proposed. Вступ Місто Дніпропетровськ розташоване по обидва береги р. Дніпро, в межах верхньої ділянки Дніпровського водосховища та гирла найбільшої його притоки -р. Самара. У даний час на р. Дніпро створений каскад водосховищ. Історія досліджень іхтіофауни акваторії ріки в районі м. Дніпропетровськ нерозривно пов'язана з дослідженнями, що проводились як до створення каскаду водосховищ [1; 3; 4; 16], так і після функціонування ріки у зарегульованому режимі [5; 6; 12; 14]. На початку 1970-х років, у період інтенсифікації впливу антропогенних чинників, упроваджується система іхтіологічного моніторингу, створюється мережа природоохоронних акваторій [2; 8]. Після перебудови в Україні соціально-економічної структури з'являються нові аспекти досліджень -визначення впливу сучасних факторів на усталеність іхтіоценозу, у тому числі любительського рибальства, з метою розробки заходів оптимізації навантаження на популяції риб [10; 11; 15]. Актуальність проведених досліджень обумовлена інтенсифікацією процесу освоєння прибережної мілководної зони безпосередньо в межах міста. Мета досліджень -установити сучасний стан іхтіофауни ділянки Дніпровського водосховища в районі м. Дніпропетровськ, розробити заходи збереження біологічного різноманіття іхтіофауни, підтримання процесу її усталеного функціонування. Матеріал і методи досліджень Комплексні іхтіологічні проби були відібрані у період 1976-2007 років практично на всіх типах біотопів, розповсюджених у межах акваторії Дніпровського водосховища, приуроченої до м. Дніпропетровськ. Відібрано 340 інтегральних проб у прибережжях, проаналізовано 850 сіткопідйомів. Організація досліджень, відбір і подальша обробка отриманого матеріалу проводилися за загальноприйнятими іхтіологічними методиками [8; 11; 15]. Результати та їх обговорення Деградація природних нерестовищ на акваторії Дніпровського (озера ім. Леніна, Запорізького) водосховища як штучно створеної водойми, погіршення умов ефективного відтворення аборигенних видів риб, зменшення рівня біорізноманіття в районах максимальної трансформації та низка інших негативних факторів обумовили необхідність детальних досліджень стану іхтіофауни всіх ділянок акваторії цієї водойми, у тому числі й у межах м. Дніпропетровськ. Дніпровське водосховище за тривалістю та потужністю дії комплексу антропогенних чинників і рівнем трансформації посідає одне з перших місць в Україні. Навіть при дотриманні комплексу рекомендованих природоохоронних дій режим спрацювання води внаслідок роботи ГЕС вступає у протиріччя з історично сформованим життєвим циклом риб. З інших негативних факторів, що впливають на іхтіоценоз акваторії в межах м. Дніпропетровськ, відмічається вкрай високий рівень забудови прибережної зони, великі площі відторгнених, масштабно трансформованих прибереж, надходження широкого спектра забруднювачів разом із комунально-побутовими та промисловими стічними водами. Мілководдя, що мають пріоритетне значення для відтворення водних живих ресурсів у районі міста, практично повністю зосереджені в межах острівних систем лівобережжя р. Дніпро й у гирлі Самарської затоки. У правобережжі вони частково збереглися переважно у районі гребного каналу (житловий масив «Перемога», збудований на території Мандриківської заплави). Міське будівництво значно скоротило площі природного відтворення (нерестовищ), відбулося погіршення умов нагулу молоді риб. Одним із вагомих формівних факторів, що впливають на іхтіоценоз даної акваторії, є любительське (аматорське) рибальство, у більшості своїй -неорганізоване. Починаючи з 1990-х років зниження загальної зайнятості населення й ускладнення соціально-економічної ситуації, разом із незаконним (браконьєрським) виловом, обумовило пріоритетний вплив на іхтіоценоз. Орієнтовна чисельність рибалок-аматорів тільки в межах м. Дніпропетровськ у даний час перевищує 100 тис. чоловік. Саме тут розташована більшість місць, придатних для лову. Аматорське рибальство базується на вилові, в основному, молоді та статево незрілих екземплярів ресурсних риб, особливо у період їх активного росту (улітку). Усе це, разом зі зниженим рівнем природного відтворення, призвело до зменшення обсягів поповнення популяцій риб на ділянках акваторії у межах міста. У складі фауни риб р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ за весь період іхтіологічних досліджень зареєстровано 60 видів, що відносяться до 15 родин (табл.). Аборигенний (вихідний) іхтіоценоз до початку гідробудівництва та зарегулювання стоку р. Дніпро нараховував 47 видів риб і включав також прохідні види з родини Acipenseridae. Після створення Дніпровського водосховища (1931 р.) корінна перебудова структури гідроекосистеми призвела до загального погіршання стану його іхтіофауни. На сучасному етапі (починаючи з 2001 р.) іхтіокомплекс дослідженої акваторії нараховує 40 видів риб, що відносяться до 11 родин. Домінує родина Cyprinidae -