Вербалізація концепту «пандемія COVID-19» у французькій мові як перекладацька проблема

Л. Р. Коккіна
2020 CHALLENGES OF PHILOLOGICAL SCIENCES, INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TRANSLATION STUDIES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES   unpublished
ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ПАНДЕМІЯ COVID-19» У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ ЯК ПЕРЕКЛАДАЦЬКА ПРОБЛЕМА Коккіна Л. Р. кандидат філологічних наук, доцент Одеський національний університет м. Одеса, Україна Ситуація з короновірусом, в якій сьогодні опинився весь світ, впливає не тільки на економічний, суспільно-політичний та психічний стан людства. Суттєві зміни відбуваються в майже всіх сферах життєдіяльності. Зокрема, філологічні дисципліни, як-то перекладознавство, отримали нові виклики, оскільки саме переклад
more » ... ільки саме переклад сприяє максимальному порозумінню між представниками різних націй. Забезпечення адекватності та оперативності його виконання залежить від вірного сприйняття перекладачами конвергенції та дивергенції актуальних подій, їх відбитку на змінах картин світу географічно віддалених країн. В більшості випадків, останні трансформації у людському суспільстві носять глобальний характер: міри безпеки; нові правила поведінки в місцях загального перебування; переведення, за можливістю, професійного спілкування та навчання в режим онлайн. Натомість, деякі феномени, появу яких датують 2020 роком, або їх трактування, в різних картинах світу, можуть суттєво різнитися, залежно від країни. Відповідно, це призводить до певних труднощів, в рамках здійснення перекладу. Зазначимо, що велика кількість розробок, присвячених темі лексики COVID-19, зокрема, французькою та українською мовами, з'явилася, починаючи з березня 2020. ЗМІ масово пропонують читачам добірки головних термінів, дотичних цього захворювання [2]. Словники починають реєструвати лексеми, пов'язані із коронавірусом. Щодо досліджень, виконаних в перекладознавчій площині, які аналізували б головні проблеми міжмовної комунікації, в межах ситуації, яка склалася у світі, то їх кількість, поки що є мінімальною. Безперечно, частково, через те, що найбільший прошарок термінологічного апарату COVID-19 складається з інтернаціональної лексики, або англіцизмів, які швидко абсорбувалися іншими мовами. До того ж, слід визнати, що зазначені лексичні одиниці не є досить численними. Однак, проблеми вже існують, і потрібно спрямувати зусилля фахівців на їх вирішення.
doi:10.30525/978-9934-588-90-7-58 fatcat:o5y2k4b7p5g7rmdwo7mmhq2ve4