AFFECT STATE IMPACT ON THE COGNITIVE AND SPEECH PROCESSES (ON THE SAMPLES FROM ENGLISH LITERARY DISCOURSE)
ВПЛИВ СТАНУ АФЕКТУ НА МИСЛЕННЄВО-МОВЛЕННЄВІ ПРОЦЕСИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ДИСКУРСУ)

Neglyad Kateryna
2019 South archive (philological sciences)  
Мета статті -дослідити афективне мовлення персонажів англомовного літературного дискурсу крізь призму його деформуючого або сприятливого впливу на мисленнєві та мовленнєві процеси. Матеріалом дослідження слугувало афективне мовлення персонажів англомовного літературного художнього дискурсу. До уваги брався також авторський опис їхніх емоцій, відчуттів та невербальної поведінки, які уможливлюють отримання комплексу внутрішніх і зовнішніх виявів феномену афекту. Для вирішення поставлених завдань
more » ... оставлених завдань використано загальнонаукові методи (описовий та функціональний методи) та спеціальні лінгвістичні дослідницькі методи (прагмалінгвістичний метод, когнітивний метод та компонентний аналіз). У роботі афект витлумачується як найвищий за інтенсивністю ступінь протікання як негативних, так і позитивних емоцій, при цьому знак протікання афекту (позитивний або негативний) не пов'язаний безпосередньо зі змінами в роботі свідомості. У результаті дослідження встановлено, що стан афекту спричиняє три основні психічні стани: стан дисоціації, стан евстресу та перехідний, або пошуковий стан, кожен із яких характеризується певними мовленнєвими особливостями та певними невербальними проявами, які в художньому дискурсі описані в авторських ремарках. Також встановлено, що стан афекту здатний заважати або сприяти функціонуванню вищих психічних процесів, викликати активні дії або пасивний стан і таким чином впливати на мовленнєво-мисленнєві процеси. Авторка статті доходить висновку про те, що афект починається від приємного або неприємного подиву, а потім під час наростання емоційного збудження перетворюється в такі базові емоції, як страх, відчай, гнів і захоплення. У статті аналізуються три психічні стани, зумовлені станом афекту: стан дисоціації, стан евстресу (який стимулює роботу свідомості) і прикордонна фаза переходу від стану дисоціації на проміжну програму адаптації. Встановлено, що у стані дисоціації на перший план висувається емотивна інформація, пов'язана із прямим відображенням емоційного стану мовця, мовлення людини є імпульсивним і не завжди передбачає наявність співрозмовника. Для стану евстресу характерним є усвідомлене прагнення донести до співрозмовника власну емоційну оцінку фактів дійсності. Пошуковий адаптаційний стан характеризується прагненням мовця подолати деформуючий вплив афективних процесів та знайти слова, які вірно передають крайній ступінь емоційного збудження. Ключові слова: емоція, емотивність, дисоціація, евстрес, персонаж. The purpose of article is to analyze affective speech from the perspective of its deforming or beneficial impact upon the cognitive and speech processes. The material under analysis is presented by 225 speech episodes taken from English literary fictional discourse in which personages experience the state of affect. Apart from the personages' uttered speech, their inner speech, as well as the author's comment providing their thoughts, emotions and non-verbal behavior, have been subjected to a detailed analysis. The linguistic analysis of the selected data has been based on the application of the following general scientific methods: the descriptive method that was helpful to identify variant and invariant characteristics of the investigated data, the functional method used to find out speech segments in action, as they fulfil certain functions, bearing in mind the purposeful nature of language units, and specific linguistic methods: the pragmatic linguistic method which was helpful for establishing emotionally coloured speech forms, cognitive method used to establish the relations between certain cognitive abilities of a speaker and the speech production, as well as the types of their interaction, and the component analysis used to establish how certain type of affect is realized by verbal and non-verbal means. Affect is seen as short-time emotional outburst, characterized by vivid manifestation, accompanied by the speaker's movement control failure. Affect is usually provoked by pleasant or (more often) unpleasant astonishment which is later accompanied by fear, despair, anger, or joy. As a result of the study, there has been offered a functional differentiation of the affect state: the state of dissociation, the state of eustress, and transitional, or search state, each of which is characterized by certain speech peculiarities, depicted in personages' direct speech, as well as certain non-verbal means described by the author of the literary discourse. The conclusions are important because they prove the connection between emotions and cognitive-speech processes.
doi:10.32999/ksu2663-2691/2019-80-9 fatcat:2gibwsrob5clho4cyf5p4tsxhu