кандидат сільськогосподарських наук https://orcid.org/0000-0003-1918-6223 Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України ТИЩЕНКО О.Д. -кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник https://orcid.org/0000-0002-8095-9195 Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України ПІЛЯРСЬКА О.О. -кандидат сільськогосподарських наук https://orcid.org/0000-0001-8649-0618 Інститут зрошуваного землеробства Національної академії

more »

... них наук України ЛЮТА Ю.О. -кандидат сільськогосподарських наук https://orcid.org/0000-0002-3845-2518 Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України КУЦ Г.М. -кандидат сільськогосподарських наук https://orcid.org/0000-0003-0448-9432 Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України Постановка проблеми. Люцерна отримала найбільшу популярність і поширення у світі. Вирощують її в різних природно-кліматичних зонах на площі, що перевищує 35 млн га. Посіви люцерни в степовій зоні України в 1991 р. за використання на зелений корм і сіно становили 1 495 тис га, але до кінця 2019 р. вони зменшилися та становлять близько 300 тис га Важливим моментом упровадження люцерни є розширення посівних площ шляхом створення високопродуктивних сортів, адаптованих до різних кліматичних умов. Успіх селекції багато в чому визначається правильністю добору вихідного матеріалу, залученням селекційно-генетичного різноманіття. Ефективність використання різного видового і сортового матеріалу в селекційному процесі залежить від його вивченості, оцінки біологічних і господарських ознак. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Одним із важливих елементів продуктивності рослин люцерни є інтенсивність пагоноутворення. Hart et al., Monirifar, H. уважають, що середня кількість стебел на одиницю площі -найбільш ефективна морфологічна ознака, яка визначає рівень урожайності люцерни і 63,0-79,6% усіх змін її пов'язані із цим компонентом [1; 2]. Сильний позитивний зв'язок між кількістю стебел на 1 м 2 і врожаєм зеленої маси відзначають W. A. Hamd Alla et. al., Marinova D.H. (r = 0,87-0,97) [3; 4]. Варіювання кількості стебел на одиницю площі за V = 6,16-10,9% дає змогу вважати його найбільш вірогідним і надійним критерієм відбору за селекції на підвищення врожайності люцерни [2; 4]. Основними чинниками, що впливають на кількість стебел, автори називають ґрунтові умови [5], метеорологічні [6-9], сортове різноманіття [8-12], вік травостою, укіс [12-15], а також частоту скошування травостою [8; 16]. Сильну залежність пагоноутворення від кількості і розподілу опадів за вегетаційний період (r = 0,989-0,710) спостерігали Georgieva N. et. al. [4; 6]. Температура повітря, кількість опадів і сумарне випаровування є основними погодними чинниками, що впливають на кількість стебел на одиницю площі й вагу стебла: коли вони сприятливі, відбувається постійне збільшення кількості сформованих стебел, що сприяє формуванню високого врожаю біомаси [16] . Є відомості, що посуха негативно впливає на стеблоутворення. За меншого дефіциту води рослини формують 325,5 шт./м 2 , зі збільшенням інтенсивності стресу кількість стебел зменшується до 269,7 шт./м 2 [8]. Установлено значні відмінності в сезонній і віковій динаміці пагоноутворення. Про сезонні відмінності в щільності стебел відзначають Adelaido R. Rojas-García et. al. Улітку кількість стебел на одиницю площі вище, ніж узимку, а найнижчим воно зафіксовано навесні (літо > 677, осінь > 584, зима > 524 та весна < 460) [17]. Формування травостою люцерни по роках життя проходить по-різному. Так, із віком травостою кількість стебел може збільшуватися з 434 шт./м 2 у перший рік життя до 578,8 шт./м 2 у другий [3] . Подібну закономірність відзначають й інші дослідники [9] . У міру старіння травостою щільність стеблостою зменшується, тому висока чисельність стебел формувалася