ДО ПИТАННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ЖАНРУ ХОРОВОЇ ОБРОБКИ ДУХОВНОЇ ПІСНІ В ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ (90-ті рр. ХІХ – 40-ві рр. ХХ ст.)

Богдан Шкільник
2019 Kul'tura і sučasnіst'  
Культура і сучасність № 2, 2019 227 УДК 783.65 Шкільник Богдан Стефанович,a аспірант кафедри методики музичного виховання й диригування Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка bogdan.shkilnik@ukr.net ORCID: 0000-0002-2689-3834 ДО ПИТАННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ЖАНРУ ХОРОВОЇ ОБРОБКИ ДУХОВНОЇ ПІСНІ В ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ (90-ті рр. ХІХ -40-ві рр. ХХ ст.) Мета роботи полягає в тому, щоб піддати джерелознавчо-музикознавчому аналізу жанр хорової обробки духовних пісень
more » ... бки духовних пісень XVII -XIX ст., який українські композитори започаткували у 90-х роках ХІХ ст. та активно розвивали, щонайменше, до початку 40-х років ХХ ст. Методологія. У процесі дослідження використано джерелознавчий, історичний, музично-теоретичний методи дослідження. Зазначений методологічний підхід дозволяє провести комплексний музично-джерелознавчий аналіз розвитку жанру. Наукова новизна. У результаті проведеної дослідницької роботи вдалося встановити, що жанр хорової обробки духовної пісні українськими композиторами тільки починає бути предметом уваги сучасних музикознавців. Завдяки проведеній джерелознавчобібліографічній роботі вдалося виявити десятки партитур українських композиторів із обробками духовних пісень. Встановлено також, що чимало хорових партитур опубліковано в авторських збірниках ще за час діяльності композиторів (О. Нижанківський, В. Матюк, К. Стеценко, М. Гайворонський, С. Людкевич, В. Барвінський та ін.). Висновки. Творчий процес над хоровими обробками українських духовних пісень за зазначений період часу можна розділити на два етапи (від поч. 90-х років ХІХ ст. до приблизно 1910-х років та від 1910-тих років до середини 40-х років ХХ ст.). Кожен із них вирізняється своєю специфікою, творчими оригінальними методами, якими послуговувалися українські композитори. Внаслідок проведеного музично-джерелознавчого та текстологічного аналізу з'ясовано, що більшість хорових обробок написано на тексти пісень почаївського «Богогласника» (1790-1791), його перевидань та редакцій у ХІХ ст. Чимало музично-поетичних текстів для хорового аранжування вибрано зі збірника П. Демуцького «Ліра та її мотиви» (К., 1903) та безпосередньо з пісенного фольклору. Ключові слова: хорова партитура, духовна пісня, українські композитори, джерелознавчі студії, «Богогласник».
doi:10.32461/2226-0285.2.2019.190647 fatcat:sws6uuujmzfjroeba7arcktxce