Характеристика гострого ішемічного інсульту залежно від структури тяжкості та тривалості артеріальної гіпертензії т.м. Черенько, Ю.л. Гелетюк Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним із головних модифікованих незалежних факторів розвитку інсульту та одним з провідних чинників, який може визначати перебіг та наслідки інсульту. Оцінювання структури тяжкості та тривалості АГ при гострому ішемічному інсульті з різним неврологічним

more »

... м, патогенезом, локалізацією та величиною вогнища сприятиме адекватному прогнозу наслідків судинної катастрофи та удосконаленню профілактики. Мета дослідження: аналіз ішемічного інсульту залежно від його клініко-інструментальних особливостей з огляду на структуру тяжкості і тривалості АГ. Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження 150 пацієнтів: 74 (49,3%) жінок та 76 (50,7%) чоловіків віком від 43 до 80 років (середній вік -67,4±0,7 року) з гострим ішемічним інсультом та документально підтвердженою АГ в анамнезі. Тяжкість інсульту оцінювали за шкалою nIHss. Діагноз АГ, її тяжкість, тривалість встановлено на підставі даних клінічного, інструментального обстеження та медичної документації. Результати. Тяжкість ішемічного інсульту за шкалою nIHss становила 9,5±0,35 бала; у 57,4% хворих визначали середній ступінь тяжкості неврологічних розладів. Тривалість АГ в обстежених пацієнтів в анамнезі становила у середньому 12,3±0,64 року. Найчастіше фіксували АГ тривалістю понад 6-10 років (46%). Тривалість АГ в анамнезі достовірно корелювала з тяжкістю неврологічного дефіциту на момент надходження до стаціонару. Аналіз розподілу пацієнтів за ступенем АГ свідчить, що майже у половини хворих виявлено ІІ ступінь АГ -72 (48,0%), у близько третини 48 (32%) пацієнтів -ІІІ ступінь АГ, у 20% спостерігали АГ легкого ступеня. між тривалістю АГ та її ступенем існував помірний прямий зв'язок r=0,592 (р=0,001), так само, як між величиною бала за nIHss та ступенем АГ r=0,612 (p=0,001). При тяжкому інсульті домінували пацієнти з АГ ІІІ ступеня -26 (68,4%); р<0,05. АГ І ступеня асоціювалась переважно з розвитком легкого та середньо-тяжкого інсульту у більшості хворих -28 (93,3%). Заключення. Питома вага артеріальної гіпертензії (АГ) різного ступеня за тяжкістю і тривалістю неоднакова при інсульті та залежить від тяжкості гострої судинної катастрофи. Питома вага різних ступенів тяжкості та тривалості АГ достовірно відрізнялася залежно від патогенетичного підтипу інсульту. Не виявлено достовірної різниці у структурі доінсультної тривалості АГ та її тяжкості у хворих з різними розмірами вогнищ інфаркту. Тяжкість та тривалість АГ в анамнезі значною мірою впливають на тяжкість ішемічного інсульту на момент надходження до стаціонару, що вимагає поліпшення ранньої діагностики, профілактики тяжких форм АГ, а також зумовлює подальше вивчення впливу АГ на наслідки інсульту. Ключові слова: ішемічний інсульт, неврологічний дефіцит, структура тяжкості та тривалості артеріальної гіпертензії.