Історія слова стіл як репрезентація спільнослов'янської назви меблів

Liana Naumenko, University of the State Fiscal Servise of Ukraine
2019 Lìngvìstičnì Studìï  
ІСТОРІЯ СЛОВА СТІЛ ЯК РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СПІЛЬНОСЛОВ'ЯНСЬКОЇ НАЗВИ МЕБЛІВ У статті досліджено історію появи та поширення в українській мові лексеми стіл як назви хатніх меблів. Розглянуто особливості функціювання слова в українській мові від давньокиївського періоду до сучасного етапу та відображення в інших слов'янських мовах, українських діалектах. Описано похідні утворення від нього та назви елементів столу як свідчення затребуваності та значного поширення лексеми стіл, її дериватів та
more » ... ватів та демінутивів. Ключові слова: історична діалектологія української мови, історична лексикологія та словотвір української мови, лексичне значення, полісемічність, демінутив. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями Однією з актуальних проблем історії мови до цього часу є дослідження словникового складу української мови через історико-лінгвістичний аспект. На сучасному етапі визріла потреба у глибокому різноаспектному дослідженні лексичного складу мови, пов'язаного з побутом. Особливий інтерес для дослідників може становити саме побутова лексика, яка до цього часу є однією з груп тематичної лексики, що недостатньо досліджені в історичному та мовознавчому аспектах. У сучасній лінгвістиці широко досліджуються конкретні лексико-семантичні та тематичні групи слів. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Питання дослідження історії слів, їх лексико-семантичних груп привертало увагу великої кількості лінгвістів. Автори багатьох наукових розвідок досліджували різні групи лексики: А. Бурячок (Burachok) (назви спорідненості і свояцтва в українській мові), В. Горобець (Horobets) (лексика історично-мемуарної прози першої половини ХVІІІ ст.), О. Муромцева (Muromtseva) (лексичний склад літературної мови другої половини ХІХ -початку ХХ ст.), Г. Наєнко (Najenko) (астрономічна термінологія староукраїнських пам'яток), О. Прискока (Pryskoka) (архітектурна лексика давніх українських писемних пам'яток). В останні десятиліття активізувався процес вивчення стародавніх текстів, праць староукраїнських лексикографів, матеріалів, зібраних у картотеці «Словника української мови XVI -першої половини XVII ст.». Актуальність дослідження. Актуальність дослідження обумовлена важливістю вивчення лексики, яка є безпосереднім відображенням побуту, історії, духовної та матеріальної культури народу. Побутова лексика -активний шар словникового запасу, для якого характерні динамічність та різноманітні семантичні процеси. Це дає змогу глибше дослідити семантичні та дериваційні зміни в структурі слів цієї тематичної групи та лексико-семантичних груп усередині неї. Тема дослідження є актуальною, бо побутова лексика на позначення назв меблів не ставала до цього часу предметом детального вивчення. До сьогодні не було зроблено спроби щодо системного дослідження тематичної групи слів ʻназви меблів̓ та лексико-семантичної групи назв стола та його частин як окремого виду меблів. Мета -розглянути та проаналізувати лексеми упродовж їх функціювання в українській мові, які входять до лексико-семантичної групи назв стола та його частин, упродовж їх функціювання в українській мові (ХІІ-ХХ ст.). Лексико-семантична група назв стола та його частин не є чисельною в українській мові. Лексема стіл немає загальноприйнятої етимології. Дослідники вказують на можливе праслов'янське коріння. Псл. stolъ засвоєне старослов'янською мовою й набуло форми столъ, а звідти перейшло до різних слов'янських мов: стол у російській, білоруській, болгарських мовах; stόł у польській, stůl у чеській мові (ЕСУМ, V, с. 419). А. Брюкнер (Brückner 517), В. Машек (Machek 590), C. Младенов (Mladenov 610) та інші дослідники припускаються думки про можливе зближення праслов'янського stolъ з литовським stãlas зі значенням ʻстіл', у множині pastõlai зі значенням ʻпідмостки' та варіантами цього слова в інших неслов'янських мовах, які утворилися від праслов'янського *stati, *stojǫ, що були дієсловами зі значенням ʻстояти' (ЕСУМ, V, с. 419). У М. Фасмера (Fasmer 764-765) натрапляємо на схоже потрактування української лексеми стіл, російською стол, окрім того, він наводить думки вчених, які роблять припущення про чергування голосних steljǫ / stьlati та порівнюють його з дн-інд. sthálam, що в перекладі означає ʻвозвышение, холм, материк'. Автор «Этимологического словаря русского языка» наводить думку дослідників про так званий окситонований наголос: у родовому відмінку однини стола вказує на те, що воно є похідним від стелю (Ф., ІІІ, с. 764-765). Давньокиївські пам'ятки засвідчують лексему в непрямих відмінках столҍ: Никиөоръ митрополить на столҍ посаженъ (ПВЛ, ЛЛ, с. 280); а посаженъ на столҍ (ПВЛ, ЛЛ, с. 274); ...поиди княже на столъ ωтенъ и дҍдденъ (ЛК, с. 275). З цього контексту можемо зробити припущення про вплив на давню українську мову церковно-слов'янської. Підтвердженням цієї думки виступає лексичне значення слова столъ. Воно вжито у переносному значенні поряд із традиційним потрактування столу як назви виду меблів, за яким приймали їжу. Можливо, воно означало якесь підвищення, стілець, крісло, у якому сиділа особа, яка була уповноважена виконувати управлінські функції (говорячи сучасною мовою). На той час у мові паралельно використовували дві форми -столҍ і столъ. Інших пояснень лексичного значення на українському ґрунті ми не віднайшли. І. Срез-Abstract Background: Everyday vocabulary can be of particular interest for researchers. Until now, this group of thematic vocabulary is not sufficiently studied in the historical and linguistic aspects. In modern linguistics, specific lexical, semantic and thematic groups of words are widely studied. Purpose: The purpose of the study is to consider and analyze the lexical items that are part of the lexical and semantic group of names for the table and its parts throughout their functioning in the Ukrainian language (XII-XX centuries). Results: In this study, we examined the lexical and semantic group of names for table and its parts, and observed the changes in the lexical meaning of the words under consideration. We paid attention to ways of word-forming of
doi:10.31558/1815-3070.2019.37.2 fatcat:texoykeb6vde7meziveek4pgxa