CONFLICT OF VALUES OF THE UKRAINIAN ELITES (PHILOSOPHICAL WORLD OUTLOOK ON THE PROBLEM)

Tatiana Vlasova, Iryna Grabovska, Oleksandr Pshinko
2020 Visnyk of the Lviv University Series Philosophical Sciences  
У статті проведено аналіз неефективності українських еліт, їхньої нездатності адекватно відповідати на виклики часу, що стає особливо небезпечним для самозбереження української держави і нації в добу стрімких змін та особливо в ситуації збройного конфлікту Росії проти України. Концентрується увага на значенні «вищих» ціннісних настанов елітних шарів суспільства для конструктивної взаємодії і позитивного функціонування всього соціуму. Пропонована розвідка базується на плюралістичній моделі еліт,
more » ... тичній моделі еліт, розробленій рядом вчених, зокрема Р. Ароном. У роботі наголошується, що в українському науковому середовищі ще й сьогодні ведуться дискусії щодо визначення критеріїв віднесення певних груп чи осіб до української еліти. Проведено порівняльний аналіз щодо уявлень про еліти з погляду так званих «пересічних» українців і «класичного» розуміння «кращих» у відомих і актуальних для нас працях Х. Ортеги-і Гассета. До аналізу поставленої проблеми залучаються тексти, що стосуються ціннісних характеристик українських еліт в історичній ретроспективі та філософсько-світоглядному вимірі проблеми, а також авторські розвідки. Розглядається співвіднесеність понять «зверхники» і «достойники», які є історично виробленими характеристиками для представників еліти саме в Україні. Проаналізовано чинники існування внутрішнього ціннісного конфлікту в середовищі українських еліт. Метою статті є спроба виявити джерела внутрішнього ціннісного конфлікту, який заважає українським елітам, а разом із ними і всьому суспільству, перетворитись на сучасну ефективну спільноту, наближену за показниками економічного, політичного, правового, зрештою, культурного рівня життя до розвинених країн Заходу. У висновках стверджується, що постколоніальним елітам, не орієнтованим на національну державу як найоптимальніший спосіб колективної ідентичності, а разом із тим і індивідуального виживання у сучасному складному мінливому світі, не впоратись із викликами доби. Отже, повинна докорінно змінитися аксіологічна якість українських еліт, щоб вони змогли перебувати на рівні завдань теперішнього складного і швидко змінюваного світу. Ключові слова: українські еліти, цінності, «зверхники», «достойники», ціннісний конфлікт, постколоніальний період, російська агресія. Т. Власова, І. Грабовська, О. Пшiнько Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. 2020. Випуск 25-26 Постановка проблеми. Загальником сучасної української наукової аналітики стало твердження, що, не дивлячись на роль мас в історії, особливо в добу «повстання мас» (Х. Ортега-і-Гассет), все ж доля нації і країни в основному залежить від позиції та якісної діяльності еліт країни. Саме еліти визначають, формують і реалізують політику держави, керуючись власними інтересами, політичними та економічними реаліями та суспільними цінностями. І коли власні інтереси найбільше збігаються з суспільними цінностями, або власні настанови пов'язуються з суспільними інтересами за максимальною шкалою збігів, країна активно рухається шляхом розвитку. Здавалось би, все вкладається в марксистську схему: «потреби-інтереси-цінності». Проте серія «революцій гідності», яка прокотилась постсовєтським простором (сьогодні чимало аналітиків і українських, і західних, і білоруських, проводять прямі паралелі між українськими Майданами та білоруськими протестами), довела, що наш час вніс суттєві корективи у класичну схему розгортання історичних суперечностей, поклавши в основу соціального конфлікту між викликами та відповідями саме цінності. Зрештою, відомий і прямо протилежний марксистсько-матеріалістичному редукціонізмові підхід до розуміння вирішальних чинників історичного розвитку, початок якому в науковому дискурсі визнають за М. Вебером. Його роботи показали, що саме цінності, адаптовані спільнотою і засвоєні індивідом як власні, відіграють рушійну роль у реформаційних процесах соціуму. «Для регуляції соціального життя, суспільних відносин суспільство не може обійтися без звернення до тих чи інших абсолютних утворень. Це ідеали, цінності, норми. Вони виконують функції еталонів поведінки і діяльності, а найголовніше -служать основою і обґрунтуванням рішень, оцінок, дій. Причому остаточним, або навіть вирішальним обґрунтуванням», -стверджує дослідник П.Я. Макутон [11] . Ще знаменитий український історик совєтської доби М. Брайчевський зауважував: «Звичайно, боротьба народних мас була найважливішим фактором історичного розвитку у найбільш відповідальні, критичні хвилини. Але ж історія складається не тільки з таких критичних моментів. Нормальний, поточний хід розвитку великою мірою залежав від активності тих, хто зосереджував у своїх руках державну владу,від їхніх інтересів, прагнень, від їхнього розуміння реальної обстановки, від їхніх здібності і вміння ставити та розв'язувати актуальні практичні завдання» [3, с. 1]. Осмислюючи «провали» постмайданних реформ в Україні, чимало аналітиків приходять до висновку щодо невідповідності українських еліт, які керують країною, рівню завдань, що перед ними ставлять народні революції і сучасні виклики. Чому ж так відбувається з українськими елітами, які не встигають, не хочуть, або не можуть адекватно відповідати на виклики часу? Адже еліти за визначеннямце «найкращі», отже, саме вони повинні визначати шляхи і засоби, здатні змінювати життя соціуму на краще за усіма мірками: економічними, політичними, культурними, екологічними, духовними, етичними тощо. Можливо, саме специфіка аксіологічних характеристик українських еліт і не дозволяє адекватно реагувати «кращим» на виклики доби, тягнучи за собою всю країну назад або примушуючи її топтатись на місці? Метою статті є спроба виявити внутрішній ціннісний конфлікт, притаманний для українських еліт, що не дозволяє українському соціуму перетворитись на сучасну ефективну спільність, наближену за показниками економічного, політичного, правового, зрештою, культурного рівня життя до розвинених країн Заходу. Аналіз останніх публікацій. Дослідженню аксіологічних аспектів проблем, пов'язаних із життєдіяльністю еліт та їхньою роллю в історії певних соціумів, Т. Власова, І. Грабовська, О. Пшiнько Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. 2020. Випуск 25-26
doi:10.30970/phs.2020.25-26.2 fatcat:vd2nzlyz6rgflgny4optqec6h4