Анотація. Стаття присвячена дослідженню функціонування власних імен у творах відомого німецького письменника Еріха Кестнера "Emil und die Detektive", "Emil und drei Zwillinge", "Der kleine Mann". Узагальнено відомості про дослідження літературно-художніх антропонімів і встановлено, що вони виступають невід'ємним елементом художнього твору й виконують у ньому різні стилістичні функції. Визначено особливості вживання антропонімів у творчості Еріха Кестнера й досліджено, що вони слугують маркером

more »

... ндивідуального авторського стилю, яскравим виражальним і зображувальним засобом. З'ясовано, що літературно-художні антропоніми в досліджуваних творах представлені нейтральними, зменшувально-пестливими й оказіональними власними іменами. Установлено, що власні імена у творах Еріха Кестнера використовуються з номінативною та характеристичною функціями. Розглянуто труднощі відтворення антропонімів у художньому творі, і в дитячих художніх творах зокрема. Здійснено контрастивний контекстуальний аналіз авторських антропонімів у тексті оригіналу й відповідників у тексті перекладу, виконаного перекладачкою Катериною Гловацькою. Установлено, що на вибір стратегії перекладу авторського антропонімікону впливають різні чинники, зокрема тип тексту, функція власного імені, роль персонажів у творі й цільова аудиторія. Зазначено, що під час відтворення нейтральних літературно-художніх антропонімів Катерина Гловацька реалізує стратегію очуження та запозичує їх в українську мову за допомогою формальних засобів передачі (транскодування та адаптивного транскодування). Під час передачі характеристичних власних імен перекладачка тяжіє до перекладацької стратегії одомашнення. Найчастотнішим прийомом перекладу оказіональних прізвищ і прізвиськ виявилося калькування. Відтворення промовистих прізвищ і прізвиськ із характеристичною функцією за допомогою стратегії очуження збіднює текст перекладу й призводить до втрати інформації, закладеної автором у власному імені.