УДОСКОНАЛЕНА МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ СКРИТНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РАДІОТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ

Andrii Zinchenko, Roman Hrozovskyi, Iryna Zinchenko
2020 Sučasnì Informacìjnì Tehnologìï u Sferì Bezpeki ta Oboroni  
1 Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Київ, Україна 2 Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Київ, Україна УДОСКОНАЛЕНА МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ СКРИТНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РАДІОТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ Сучасні радіотехнічні системи характеризуються використанням я якості носіїв інформації радіохвилі зі складною внутрішньою структурою. Такі радіохвилі характеризуються збільшеною шириною спектру передавання та програмного псевдовипадкового
more » ... евдовипадкового перелаштування робочої частоти. Поряд з цим, сигнали зі збільшеною шириною спектру передавання по своїм характеристикам споріднені з сигналами білого шуму, що знижує їхню електромагнітну доступність системам радіоелектронної розвідки. Отже, в статті представлена удосконалена методика оцінювання скритності функціонування радіотехнічних засобів системи військового зв'язку, яка побудована на засобах радіозв'язку, які в якості інформаційного повідомлення використовують складну структуру сигналу передавання. Основним критерієм при оцінюванні скритності функціонування радіотехнічних засобів обрано показник енергетичної скритності сигналів передавання, а саме, показник електромагнітної доступності. Врахування показника електромагнітної доступності джерел радіовипромінювання зі складними сигналами дозволяє більш реалістично оцінити скритність функціонування радіотехнічних засобів системи військового зв'язку, що у свою чергу визначає фактори для вироблення обґрунтованих рішень, щодо вибору режимів роботи засобів радіозв'язку з метою скритності функціонування елементів системи військового зв'язку. Ключові слова: радіотехнічні засоби; система військового зв'язку; широкосмугові сигнали; сигнали з програмним перелаштуванням робочої частоти. Вступ Постановка проблеми. У відповідності з тенденціями розвитку систем та комплексів військового зв'язку, основу польової компоненти системи військового зв'язку складають засоби, які використовують в якості носіїв інформації радіохвилі. Проведений авторами аналіз систем військового зв'язку угруповань військ за досвідом війн та воєнних конфліктів сучасності показав, що у системі зв'язку угрупування може бути організовано від 450 до 500 радіомереж і радіонапрямків у короткохвильовому і ультракороткохвильовому діапазонах. Зважаючи на постійно зростаючі технічні можливості засобів радіоелектронної розвідки провідних країн світу щодо викриття джерел радіовипромінювання і структури системи зв'язку угруповань військ питання скритності систем зв'язку набувають особливо вважливого значення. Основу існуючої система радіозв'язку ЗС України складають сучасні радіостанції корпорацій HARRIS, ASELSAN, ELBIT. Всі вони побудовані за технологією SDR (Software-defened Radio) та працюють сигналами із складною базою. Тобто радіостанції використовують програмне забезпечення для здійснення модуляції та демодуляції сигналів, а зміна режимів роботи та проведення модернізації спроможностей систем радіозв'язку зводиться до зміни та удосконалення програмного забезпечення. Перевагами наведеної технології є: створення мереж передачі даних з високою швидкістю; можливість реалізації режиму роботи з програмно перебуваною робочою частотою; створення захищених безпроводових ІР (Internet Protocol) мереж; адаптивне управління потужністю випромінювання систем радіозв'язку. Одночасно із переходом системи зв'язку ЗС України на сучасні цифрові радіостанції постала проблема оцінювання їх скритності. Аналіз остатніх досліджень і публікацій. Оцінювання скритності функціонування радіотехнічних систем є складовою частиною оцінювання розвідзахищеності системи зв'язку. Для оцінювання розвідзахищеності об'єктів військової інфраструктури існують різні методики [1-7], які враховують енергетичні і часові показники, при цьому енергетичні показники характеризуються співвідношенням потужностей сигналів та перешкод на вході приймального пристрою засобів радіоелектронної розвідки, а часові відображають динаміку зміни стану джерел радіовипромінювання. Загальним недоліком існуючих методик є відсутність врахування показника електромагнітної доступності радіотехнічних засобів із широкосмуговими сигналами та частотно-часового контакту
doi:10.33099/2311-7249/2020-38-2-27-32 fatcat:sqhiibq4a5bibj2zte23jtwefa