PSYCHOLOGICAL DETERMINANTS OF DECISION MAKING

Yasmina Korokhod, National University ", Odesa Law Academy"
2020 Психологічний Часопис  
1 Кандидат політичних наук, доцент кафедри соціології та психології Національного університету «Одеська юридична академія» м. Одеса (Україна) ORCID ID: http://orcid.org/0000- 0001-9916-9241 This is an Open Access journal, all articles are distributed under the terms of the Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) License (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/), allowing third parties to copy and redistribute the material in any medium
more » ... erial in any medium or format and to remix, transform, and build upon the material, provided the original work is properly cited and states its license. АНОТАЦІЯ У статті представлено огляд ряду положень психологічної теорії прийняття рішень. Розглянуті у статті матеріали вказують, що прийняття рішень -це складний психічний процес, який охоплює широке коло питань, пов'язаних з людською поведінкою при вирішенні особистих та ділових проблем. Тривалий час теорія управління базувалася на постулаті «раціональної поведінки», який передбачає активне використання раціональних методів прийняття рішень: ефективний керівник -«раціональний економічна людина», який ретельно все планує і організовує. У моделях «класичної економіки» людина є самостійною, добре поінформованою істотою, свідомо прагне до вигоди, раціонально розраховує свою вигоду і прагне до неї. Однак в фундаментальних роботах Ч. Барнарда, Г. Саймона, Д. Марча, Д. Ольсена було доведено, що об'єктивно притаманні людині психофізиологічні обмеження унеможливлюють строго раціональну поведінку і прийняття рішення, а повний облік всіх об'єктивних чинників при цьому також, в принципі, неможливий. В результаті була розроблена концепція «обмеженої раціональності», в основі якої лежить припущення, що суб'єктивні психологічні особливості -це об'єктивні обмежуючі фактори поведінки. Саме вони здійснюють визначальний вплив на процеси прийняття рішення. Ідеї Ч. Барнарда про невідповідність теоретичних уявлень про інформованість ОПР реальній практиці управління в подальшому були розвинені Г. Саймоном. Згідно з дослідженнями Г. Саймона (Шеннон, 1978), ОПР не володіє достатньою інформацією про кінцеві цілі і способи їх досягнення. При прийнятті рішень в реальній ситуації має місце брак інформації і неможливість прорахувати всі варіанти наслідків. У подібних умовах ОПР доводиться прагнути до «задовільняючих» досягнень шляхом використання простих правил, приймаючи перше ж рішення, яке зда-DOI (Article): https://doi. випробувати в разі невдачі. У цій ситуації ми спостері-2. Стратегія адитивних різниць використовується при попарних порівняннях альтернатив і полягає в тому, що люди оцінюють не загальну корисність кожної альтернативи, а лише різницю між ними. Формально ця різниця виглядає як сума «зважених» різниць оцінок альтернатив за всіма атрибутами. Якщо отримана сума позитивна, то перша з двох альтернатив краща, ніж друга. При цьому встановлено, що люди часто нехтують тими атрибутами, за якими відмінність оцінок альтернатив невелика. Продовжуючи наш приклад, можна оцінити «різницю» між двома варіантами покупки тільки за ціною і місцем розташування, якщо по іншим атрибутам вони приблизно однакові. Потім формується думка про їх відмінності в цілому і виноситься судження про перевагу того чи іншого варіанта. 3. Стратегія ідеальної точки нагадує правило адитивних різниць, але відрізняється від нього тим, що всі альтернативи порівнюються не між собою, а з певним еталоном, тобто ідеальним варіантом, який існує лише в нашій свідомості, але практично недосяжний. Тоді найкращою вважається альтернатива, найбільш близька до «ідеалу» з урахуванням значень всіх атрибу-DOI (Article): https://doi.чних чинників прийняття рішень та використання здобутих результатів у вигляді надання рекомендацій щодо процесу прийняття рішень з метою підвищення їх ефективності. Також, психологічна характеристика процесу прийняття рішень може слугувати для складання алгоритмів, які полегшуватимуть цей процес. help to form general ideas on this theory, its problems and developmental prospects.
doi:10.31108/1.2020.6.3.16 fatcat:nuyekrjwxjfdhlhdfjn3wvwxve