1 Київський iнститут землевпорядкування та iнформацiйних технологiй при Нацiональному авiацiйному унiверситетi 2 Чернiгiвський державний iнститут економiки i управлiння У статтi описано новий запропонований спосiб та пристрiй дистанцiйного знiмання мiсцевостi, який дозволяє отримати пiдвищення точностi знiмання i вiдображення рельєфу на цифровому знiмку при виключеннi складної фотограмметричної технологiї обробки даних. СПОСОБ И УСТРОЙСТВО ДИСТАНЦИОННОЙ СЪЕМКИ МЕСТНОСТИ, Байса Д.Ф., Бурачек

more »

... , Зацерковный В.И., Беленок В.Ю. -В статье описан новый предложенный способ и устройство дистанционной съемки местности, который позволяет получить повышение точности съемки и отображение рельефа на цифровом снимке при исключении сложной фотограмметрической технологии обработки данных. A METHOD AND DEVICE FOR REMOTE TERRAIN SURVEY, by Baysa D.F., Burachek V.G., Zatserkovniy V.I., Belenok V.Yu. -A new proposed method and device for remote terrain survey which makes it possible to improve a survey precision and relief imaging without complicated photogrammetric data processing are described. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ На сьогоднi iснує багато методiв та засобiв виконання дистанцiйного знiмання земної поверхнi, що можуть класифiкуватися за рiзними параметрами: спектральним дiапазоном використовуваного електромагнiтного випромiнювання, типом реєстрованого сигналу (власне чи вiдбите випромiнювання, природне чи спрямоване вiд штучного джерела), способом реєстрацiї електромагнiтних хвиль, розрiзненiстю тощо. Розглянемо апаратну складову. Системи дистанцiйного зондування можна роздiлити на два широкi класи: фотографiчнi та нефотографiчнi ("безсрiбнi"). Загальновiдомим недолiком фотографiчних методiв (аерофотознiмання та космiчна зйомка) є застосування фотоплiвки з витiкаючою необхiднiстю проведення обробки негативiв, виконання монтажу i т. iн., проведення складної обробки аерокосмiчних знiмкiв. Вiдомi, наприклад, способи аерофотозйомки, заснованi на стереофотограмметричних методах [1]. До недолiкiв даних способiв можна вiднести складнiсть та великий обсяг обробки стереоданих. Великою перевагою фотографiчних методiв залишається висока розрiзненiсть фотоматерiалiв. Ще одним недолiком фотографiчної зйомки з космосу є необхiднiсть доставки фотоплiвки на Землю для обробки, пiсля її експонування на борту лiтального апарата. Цей недолiк усувається при використаннi нефотографiчних систем. Цi системи дають можливiсть систематичного одержання зображення поверхнi Землi протягом тривалого часу при швидкiй передачi його на прийомнi станцiї. Нефотографiчнi системи дистанцiйного знiмання можна роздiлити на: телевiзiйнi камери, радiолокатори (тобто активнi датчики -радари) й радiометри (пасивнi датчики), сканери та системи, що використовують прилади з зарядовим зв'язком (ПЗЗ-системи). До загальних недолiкiв методiв сканерного знiмання вiдноситься недостатня точнiсть скануючих пристроїв, що використовуються, яка негативно впливає на загальну точнiсть методу [2] . До сканувальних систем слiд також вiднести спосiб аерокосмiчних лазерних свiтловiддалемiрних вимiрювань за допомогою лiдарiв (або, iнакше, лазерних сканерiв, або лазернi локатори). Проблема сканування лазерного променя така ж сама, як у всiх методах сканерного знiмання [3] . Основнi недолiки радiолокацiйного знiманнябiльш низька метрична точнiсть у порiвняннi з фотограмметричною та залежнiсть вiд вiдбиваючих властивостей поверхнi. ОГЛЯД ПОПЕРЕДНIХ ПУБЛIКАЦIЙ За способом виконання розгортки поля огляду до основних скануючих систем можна вiднести: механiчнi, оптико-механiчнi, фотоелектроннi, електрооптичнi, ультразвуковi та iншi. У механiчних скануючих системах оптична система розмiщується на механiчному пристрої, що змiнює просторове положення її оптичної осi. Цi системи внаслiдок їх складностi, громiздкостi, малої частоти сканування, великих похибок, що виникають у механiчних передачах, велика iнерцiйнiсть зараз застосовуються рiдко, за винятком оптико-електронної системи з багатоелементними приймачами випромiнювання, що встановлюється на рухомому носiї, наприклад, лiтаку чи супутнику.