OIL AND GAS CONTENT OF YULIIVS'K AND KARAVANIVS'K AREA

V. Ivanyshyn, P. Chernysh
2013 Tektonìka ì stratigrafìâ  
УДК 553.98(477.5) В.А. Іванишин, П.А. Черниш НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ ЮЛІЇВСЬКО-КАРАВАНІВСЬКОЇ ПЛОЩІ На підставі детального погоризонтного вивчення геолого-геофізичних і промислових даних в палеозойських відкладах площі виділено два основних поверхи нафтогазоносності -серпухівський і візейський, а також чотири ділянки (блоки). Встановлено тектонічний, літологічний і комбінований типи пасток для вуглеводнів. Ключові слова: нафта, газ, горизонт, родовище, поклад, пласт, пастка. Вступ.
more » ... Юліївсько-Караванівське родовище -площа, розташована на північному борті південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), є сьогодні найбільшим за запасами на цій території. Питанню часткового висвітлення нафтогазоносності відкладів родовища присвячена стаття 1, а історії геологічного розвитку робота 2. Неподалік від вказаного родовища знаходяться Огульцівське, Наріжнянське, Скворцівське, Рокитнянське, Островерхівське родовища (рис. 1). Основним продуктивним комплексом тут є нижньокам'яновугільні (серпухівські, візейські) відклади, з якими переважно пов'язані газоконденсатні поклади. Через відміни в розвитку різних частин північного борту западини їх перспективність також різна. Найвища ефективність геологорозвідувальних робіт спостерігається в Юліївсько-Коробочкинській зоні, приуроченій до Богодухівського виступу кристалічного фундаменту. У межах цієї зони за результатами геолого-геофізичних досліджень у кам'яновугільних відкладах виділяються групи структурно-тектонічних елементів, які утворюють субширотні поздовжні структурно-тектонічні зони -диз'юнктивні вали. До одного з таких валів за результатами структурних побудов, виконаних за участю і під керівництвом П.А. Черниша, відноситься і Юліївське родовище. До формування покладів вуглеводнів (ВВ) на цьому та інших родовищах зазначеної зони суттєвий вплив, на його думку, мали зворотні або незгідні скиди. Палеотектонічні дослідження, які виконав В.І. Іванишин, свідчать про те, що Юліївсько-Караванівська площа розвивалася найспокійніше у візейському і серпухівському віці, коли вона мала вигляд монокліналі, без замкнутих структурних форм. Інтенсивне ускладнення будови площі або значна зміна її структурного плану почалася в башкирський вік і продовжувалася в усі віки і періоди до палеоген-неоген-четвертинного мегаперіоду. Широкий розвиток тектонічних процесів або часта зміна напрямку тектонічних рухів зумовлювала з'яву тектонічних порушень і літологічного вклинювання, що, безумовно, повинно було вплинути на характер формування скупчень ВВ. Логічним продовженням виконаних на площі геолого-геофізичних досліджень було вивчення та аналіз інформації, яка стосується нафтогазоносності відкладів, розкритих свердловинами на цій площі, та формулювання відповідних висновків. Методи досліджень. Вивченню та аналізу геолого-геофізичної інформації з нафтогазоносності передували дослідження з використанням методів структурної геології і палеотектоніки, які є підґрунтям для висновків щодо особливостей формування покладів ВВ. Виклад основного матеріалу. При вирішенні питань нафтогазоносності використані матеріали отримані при бурінні і випробуванні свердловин, геофізичних досліджень їх, макро-і мікроскопічного вивчення порід, фізичних (пористість, проникність, щільність) властивостей, результатів дослідно-промислової розробки. На підставі цих даних встановлено, що на Юліївсько-Караванівському родовищі розвідано два основних поверхи нафтогазоносності -серпухівський (горизонти С-4, С-5) та візейський (горизонти В-16 -В-26). Крім того, в апікальній частині Юліївського блока виявлено нафтовий поклад © В.А. Іванишин, П.А. Черниш , 2013 Тектоніка і стратиграфія, 2013, вип.40 Горизонт за даними ГДС є продуктивним в св. 51, 58, 64-66, 100, 101, 103, 106, 107; представлений ущільненим нафтонасиченим алевролітом. Св. 12 та 6 знаходяться в законтурній зоні. Рис. 3. Основні блоки Юліївської площі Добропільська ділянка. На ділянці відкрито два поклади. За промисловогеофізичними даними поклад, розкритий св. 110, має ефективну товщину 3,6 м, коефіцієнт пористості 0,117-0,150, коефіцієнт газонасиченості 0,82-0,66. Він літологічно обмежений на відмітці -2951,7 м, що відповідає підошві горизонту в цій свердловині. Поклад у св. 63 прогнозується за даними ГДС як тектонічно та літологічно обмежений. Горизонт С-4б в св. 1 випробувано разом з горизонтом С-4а, результати випробування якого наведені вище. Умовний контур газоносності покладу прийнято на рівні відмітки -2805,6 м, що відповідає підошві пласта. Юліївська ділянка. В контурі покладу пробурено св. 7, 22, 51, 53, 55, 58, 64-67, 101, 106, 107. Промислова нафтогазоносність горизонту доведена його випробуванням у пошуковій св. 7 та розвідувальній св. 22. У процесі випробування об'єкта в св. 7 при депресії 8,63 МПа дебіт газу становив 158 тис. м
doi:10.30836/igs.0375-7773.2013.93723 fatcat:pr5hmhv2frbsbahioc5clwe56e