Narrative as a component of discursive reality

Halyna Dyakovska
2017 Cхід  
СХІД № 5 (151) вересень-жовтень 2017 р. 70 Філософські науки УДК 327.5 ДЬЯКОВСЬКА ГАЛИНА, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук, ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет" НАРАТИВ ЯК СКЛАДОВА ДИСКУРСИВНОЇ РЕАЛЬНОСТІ У статті на основі використання прийомів дискурс-аналізу досліджено зміст наративу як складової частини дискурсивної реальності, що формує специфічні форми сприйняття соціального досвіду. Розкрито сутність наративу як
more » ... ість наративу як багатовимірного феномену з вироблення сенсу та здійснено опис зазначеного феномену як засобу конструювання ідентичності. Обґрунтовується наукова правомірність упровадження в сучасну методологію нових пізнавальних стратегій, які сприяють конструюванню нової соціальної реальності. Ключові слова: наратив; дискурс; реальність; інтерпретація; сенс; соціальний досвід. Постановка проблеми. "Наративний поворот" у соціально-філософському знанні в кінці ХХ століття характеризується тлумаченням наративної природи різних форм знання. Феномен наративу є однією з актуальних і дискусійних проблем у філософії. Наратив є складним феноменом реальності, що має актуальне сучасне звучання, постає як значущий фактор суспільного життя, що викликає неослабний науковий інтерес і виробляє сенси. У сучасному соціально-філософському дискурсі вони впливають практично на всі форми суспільної свідомості, де сама соціальна реальність відкриває можливості для з'ясування того, як останні виявляються в різноманітних сферах суспільного життя. Проголошення "наративного повороту" означало неминучий поворот до структуралізму, який дав відповідь на питання, як конструюються тексти, якщо вони більше не пов'язані з реальністю шляхом прозорості мови. Союз "наративного повороту" і структуралізму передбачав детермінованість свідомості мовними стереотипами часу. Кваліфіковані мови як частини реальності означали, що наукова мова більше не є дзерка-лом природи, реальність не зводилася до твору або тексту, а швидше розумілася такою, що вбирає в себе й будує мову. Теоретико-методологічна розробка зазначеного феномену здійснюється з урахуванням великого обсягу знань про різні види та характеристики наративів. Дискурс виступає необхідною умовою, у якій останні формуються та виявляються. Дослідники-постмодерністи розглядають наратив як дискурсивну реальність, яка в ньому й розкривається. Саме реальність відкриває широкі можливості для аналізу, дає багатий матеріал для з'ясування того, як виявляється наратив, формуючи собою таку реальність у різних сферах суспільного життя. Для соціальної філософії нарація є практикою, досвід якої конституює не тільки соціальну дію, а й людину, яка цю дію вчиняє. Аналіз досліджень і публікацій з проблеми. Як показує аналіз літератури, у XX столітті виникає велика кількість наративних концепцій, де вагомого значення набувають структуралістські, постструктуралістські та постмодерністські концепції наративу за автор- © Більченко Євгенія
doi:10.21847/1728-9343.2017.5(151).117405 fatcat:qyatauwpvrfplby76qgi74gc2m