Національний лісотехнічний університет України Збірник науково-технічних праць 164 в цьому варіанті обліку, згідно з проведеним статистичним опрацюванням даних кореляційно-регресійного аналізу (див. табл.) встановлено найвищу точність апроксимації і кореляції. Також, порівняно із двома зазначеними вище варіантами обліку, визначено, що мінливість густоти підросту є найменшоюрозмах становить 13 тис. шт.⋅га -1 за трапляння близько 50 % (див. рис. 3). Основна помилка кореляційного відношення є

more »

... чною, що забезпечує потрібну точність на 95 %-му рівні ймовірності, а середня помилка апроксимації нижча від допустимого значення. Це дає підстави рекомендувати отриману регресійну модель для застосування у визначенні густоти соснового підросту за показником трапляння. У разі трапляння підросту понад 15 % на облікових майданчиках площею 0,25 м 2 природне поновлення можна вважати рівномірно розміщеним по площі і оцінювати як "успішне". Висновки. Використання показника трапляння для оцінювання рівномірності розміщення природного поновлення є ускладненим у зв'язку із тим, що під час обліку, залежно від густоти підросту, застосовують різні за площею облікові майданчики. Під час проведення обліку на майданчиках площею 4 м 2 рівномірно поширеним потрібно вважати підріст із показником трапляння понад 85 %, у разі застосування майданчиків площею 1 м 2 -більш як 40 %, площею 0,25 м 2 -понад 15 %. За таких значень трапляння дрібного підросту можна орієнтуватися на успішне лісовідновлення ділянок природним шляхом. Найбільш цінним у господарському аспекті є дрібний підріст, виявлення якого легше здійснювати на облікових майданчиках, менших за площею від зазначеної лісовпорядкуванням (4 м 2 ). Найбільш точним є облік на майданчиках розміром 0,5×0,5 м. За даними проведеного аналізу, під час обліку соснового підросту в умовах свіжого субору для визначення його густоти можна використовувати показник трапляння, застосовуючи статистично підтверджене рівняння регресії Y = 0,3101×Х 1,2043 . Література