THE SOCIOLOGICAL APPROACHES TO THE CULTURE OF CONSUMPTION: ADAPTATION TO CONTEMPORARY CONDITIONS

O. I. Shcherba
2020 Perspectives. Socio-political journal  
Щерба Олеся Іванівна кандидат соціологічних наук, доцент, докторант відділу історії та теорії соціології Інституту соціології Національної академії наук України вул. Шовковична 12, Київ, Україна orcid.org/0000-0003-2475-1696 СОЦІОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО КУЛЬТУРИ СПОЖИВАННЯ: АДАПТАЦІЯ ДО СУЧАСНИХ УМОВ Метою статті є розкриття соціологічного аспекту явища, яким є культура споживання, та індивідуальних і суспільних наслідків, що супроводжують зміни, пов'язані з поширенням культури споживання. У статті
more » ... оживання. У статті розглянуто теоретичні основи дослідження культури споживання, яким займалися як зарубіжні, так і українські вчені, серед яких -В. Ільїн, А. Ільїн, Г. Шамборовський, В. Данилов-Данильян, М. Фезерстоун, Дж.І. Берроуз, Ж. Бодрійяр, Б.Р. Барбер, Т. Кассер, Б. Мруз, Л. Ях, Т. Сікора, М. Марціняк, Ф. Билок та ін. Зроблено висновок, що культура споживання нав'язує індивідам певні переконання, норми та принципи, які присутні в житті людини і формують суспільні відносини між індивідами. Описано явище «естетизація життя», яке стосується різних сфер і веде до культу краси, квінтесенцією чого є увага та піклування, з яким люди ставляться до власного тіла. Доведено, що основною цінністю у суспільстві споживання стало переживання емоційного задоволення у зв'язку зі споживанням матеріальних благ. Вказано, що у сучасному європейському суспільстві діагностовано зміну цінностей у напрямі: а) постматеріалістичних: емансипації, автономії, задоволення; б) гедонізму, сублімації та індивідуалізації; в) індивідуалізму, автономії та ідентичності індивіда. Наголошено, що в результаті комодифікації розмивається традиційна межа між культурною та економічною сферами життя: культура комерціалізується, а економіка символізується. Показано, що сучасна культура надмірного споживання нейтралізує соціальні зв'язки і знижує політичну активність індивідів. Проаналізовано, що надлишок предметів також пов'язаний з явищем «індивідуалізації споживання», тобто переважання у володінні індивідів предметів, призначених для особистого користування. Подано два ймовірні шляхи розвитку людства: екстенсивний та інтенсивний. Розглянуто три основні проблеми, які потребують вирішення якомога швидше: 1) екологічна ситуація, пов'язана з надзвичайним забрудненням природного середовища; 2) скінченність природних ресурсів; 3) марнотратство, властиве культурі споживання. Ключові слова: культура споживання, поведінка споживачів, естетизація повсякденного життя, індивідуалізація споживання, гедонізм, надмірне споживання. Вступ. Зміни, що відбувалися протягом століть, призвели до розвитку промисловості, технологій і загалом до поступу цивілізації. Змінилася також і культура, яка адаптувалася до потреб і вимог людини XXI століття. Помітною стає маргіналізація багатьох типів культури через експансію попкультури. Ця попкультура поєдналася з явищем споживання, породивши культуру споживання. Культура споживання -це культура повсякденного життя; вона найчастіше присутня у контексті розваг, відпочинку, спорту, економіки та задоволення основних потреб. Це не вичерпний перелік, оскільки ця культура пронизує всі сфери життя людини. Цим і зумовлена актуальність теми дослідження. Вивченням проблем культури споживання займалися як зарубіжні, так і українські вчені, серед яких -В. Ільїн, А. Ільїн, Г. Шамборовський, В. Данилов-Данильян, М. Фезерстоун, Дж.І. Берроуз, Ж. Бодрійяр, Б.Р. Барбер, Т. Кассер, Б. Мруз, Л. Ях, Т. Сікора, М. Марціняк, Ф. Билок та ін. Визнаючи важливість цих досліджень, недостатнім є вивчення процесу формування споживчої культури та її наслідки для суспільства. ПЕРСПЕКТИВИ. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЖУРНАЛ № 2, 2020 Метою статті є розкриття соціологічного аспекту явища, яким є культура споживання та індивідуальних і суспільних наслідків, що супроводжують зміни, пов'язані з поширенням культури споживання. Поставлена мета дає змогу визначити такі завдання дослідження: узагальнення науково-дослідницького доробку вчених щодо заданої проблематики; виявлення і аналіз чинників, що створили передумови для розвитку культури споживання; виявлення найважливіших особливостей культури споживання; розгляд характеристик культури споживання та зміни ціннісних орієнтацій індивідів, спричинені нею; аналіз наслідків культури споживання для добробуту індивідів та якості життя суспільства. Методи дослідження. У процесі написання статті використовувалися такі загальнонаукові методи досліджень, як аналіз, синтез та порівняння. Останнім часом термін «культура споживання» досить часто й активно застосовується в багатьох наукових напрямах, серед яких -економічні науки та менеджмент, маркетингові дослідження, соціальна філософія, соціологія, правознавство, соціальна психологія, культурологія, соціальна антропологія та ін. У різних науках культура споживання має своє визначення, яке пов'язане з предметною сферою конкретного наукового знання. Соціологія в цьому сенсі не стала винятком. Культуру споживання із соціологічної точки зору ми розуміємо насамперед як відображення світоглядних установок, цінностей та ціннісних орієнтацій індивіда у його щоденній споживчій діяльності. Саме культура споживання виступає регулятором споживчої поведінки індивідів. Культура споживання -це надіндивідуальна реальність, але вона твориться людьми як безпосередньо, так і за допомогою соціальних інститутів -держави, бізнесу, церкви і т. ін. Один з найвідоміших дослідників у галузі соціології споживання В. Ільїн визначає культуру споживання як функціонуючу, пануючу в конкретний історичний період програму використання членами суспільства всіх споживчих благ [1]. Український вчений Г. Шамборовський зазначає, що культура споживання формується під впливом внутрішніх і зовнішніх соціальних, економічних і психологічних чинників. Окрім того, історико-цивілізаційне середовище, яке характеризується конкретними економічними, ідеологічними, геополітичними відносинами і зв'язками, матеріальною і духовною культурою, у поєднанні з діючими соціально-психологічними чинниками створює неповторний соціально-психологічний тип особистості з відповідним стилем мислення, сприйняття, соціального самопочуття і благополуччя. Соціально-психологічний клімат такого суспільства створює умови для формування спільних рис культури споживання. У межах цієї культури є субкультури -групові (формальні й неформальні) та індивідуальні культури споживання, які відрізняються більшою чи меншою автономією, проте формуються завдяки безлічі взаємовпливів і нашарувань поведінки та діяльності не лише сучасних людей, а й досвіду попередніх поколінь [2, с. 248]. Залежно від індивідуальних особливостей людини, її характеру, потреб та ціннісних орієнтацій культура споживання може бути більш-менш самостійною, більш-менш соціально значимою. Ці різноманітні культури споживання діють у різних соціально-економічних умовах як у межах якоїсь конкретної країни, так і на рівні міжнародних відносин між державами. Виробництво та розподіл благ, необхідних людям для життя, відбувається на основі певної соціальної системи. У ХХ столітті такою системою став споживчий капіталізм. Розглянемо, як формується культура споживання, існуючи в умовах такого типу системи. 1) Споживчий капіталізм та культура споживання Споживчий капіталізм існує в економічно розвинутих країнах (таких як США, країни Західної Європи, Австралія), а країни, що розвиваються, впроваджують цю систему (наприклад, країни Східної Європи та Західної Азії). Як стверджують представники суспільних наук, соціологи та психологи, капіталізм як система певним чином впливає на функціонування людей [3; 4]. В основі капіталізму лежить прагнення до максимізації прибутку та постійного економічного розвитку, а також концентрування індивідів на власних інтересах та сприяння конкуренції між людьми [4].
doi:10.24195/spj1561-1264.2020.2.7 fatcat:fozdq6yxwrbdvpeqr6e63rhjdi