У дослідженні запропоновано розглянути практику читання філософського тексту в якості джерела дослідницького матеріалу для самопізнання. Аргументовано, що читання може виступати стимулом і одним з механізмів наділення імпліцитно присутніх, але не артикульованих думок читача словесною формою. Обґрунтовано, що специфіка, яка притаманна філософській літературі, а саме її зміст та способи організації матеріалу, обумовлює ефективність цього процесу. Описано теоретичну модель інтерпретації одного з

more »

... жливих різновидів процесу роботи з філософським текстом: читач артикулює свої власні ідеї, підбираючи до них словесні форми з текстів, які він читає. Стверджується, що використання вказаної тео-ретичної моделі при осмисленні процесу читання текстів відкриває значні можливості для практики філософського самопізнання. В процесі аналізу теорій Ф. Шляєрмахера, Г.- Ґ. Ґадамера, та М. Гайдеггера наведені обґрунтування тези, що в процесі самопізнання інтерпретатор здатен досягти суттєвих успіхів в силу того, що він здатен врахувати значну кількість факторів, які спричинили вплив на формування тієї чи іншої ідеї, а також усвідомити контекст формування даних ідей.