POLITICAL PARTIES AS A SUBJECT OF THE ELECTORAL PROCESS BEFORE THE EUROPEAN PARLIAMENT

L. H. Udovyka, T. O. Shekhovtsova
2020 State and Regions. Series: Law  
Л. Г. Удовика доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри історії і теорії держави та права Запорізького національного університету Т. О. Шеховцова аспірант Запорізького національного університету ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ЯК СУБ'ЄКТ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ Стаття присвячена дослідженню особливостей участі політичних партій у виборах до Європейського парламенту. Обґрунтовано, що політична партія є основним суб'єктом виборчого процесу до Європейського парламенту, який
more » ... ться за пропорційною виборчою системою. Згідно з Маастрихтським договором, політичні партії на європейському рівні сприяють формуванню європейської політичної свідомості й вираженню волі громадян Союзу, що відбиває наявність наднаціональної складової у функціонуванні європейських політичних партій. Попри відсутність правового визначення політичної партії в засновницьких договорах Європейського Союзу, існує низка вимог щодо європартій. Європартія є зонтичною структурою, яка об'єднує національні партії на основі спільності їхньої ідеології та політичних програм і визначається штучним характером (результат компромісу між державами й політичними елітами) й «дворівневістю» структури (тобто, зображенням національної та наднаціональної компоненти). Увага акцентується на поширенні ідеологічної слабкості європартій, відсутності їхнього безпосереднього зв'язку з виборцями, поширенні популістських тенденцій, домінуванні внутрішньодержавних проблем над загальноєвропейськими. Обґрунтовано, що на тлі посилення бюрократії виконавчої влади, інституційної слабкості Європейського Парламенту й внаслідок посилення інтеграційних процесів зростає невдоволення серед громадян держав-членів, які здебільшого не бажають поступатися Європейському Союзу більшим об'ємом національного суверенітету, що відбивається в політичних програмах партій і має негативні наслідки для Європейського Союзу, зокрема -поглиблення дефіциту легітимності, посилення ролі євроскептичних партій, програмні положення яких містять критику наявної моделі євроінтеграції та наголошують на необхідності проведення реформ. У 2020 р. після Brexit структура Європарламенту змінилася, що надалі може вплинути на процес прийняття рішень, особливо в разі відсутності фракційної єдності. Ключові слова: виборчий процес, євроінтеграція, європартія, Європейський парламент, європейське право, політична партія, правове регулювання, національне право. Постановка проблеми. Наближення України до європейського правового простору ґрунтується, насамперед, на розумінні засад і змісту права Європейського Союзу, співвідношення принципів, норм і доктрин національного та європейського права. Важливу роль у функціонуванні політичної та правової системи ЄС відіграють політичні партії, які є суб'єктом виборчого процесу до Європейського парламенту. Як свідчить практика, політична спрямованість парламентських фракцій впливає не лише на законодавчий процес, а й на діяльність ЄП у цілому. Яскравим підтвердженням цієї тези ones. It is substantiated that, against the backdrop of increased bureaucracy of the executive power, institutional weakness of the EP, and due to intensification of integration processes, there is growing discontent among the citizens of the Member States, who mostly do not wish to concede more EU national sovereignty, which is reflected in political and political influence. The EU, in particular, the deepening of the deficit of legitimacy, the strengthening of the role of Eurosceptic parties, whose programmatic provisions criticize the existing model of European integration and emphasize the need for reforms. In 2020, after the Brexit, the structure of the European Parliament has changed, which can further influence the decision-making process, especially in the absence of fractional unity.
doi:10.32840/1813-338x-2020.2.4 fatcat:hud53o3ey5cgtkiyjdhqxtdrzy