Жанрові й стильові процеси в музичній культурі минулого та сучасності 52 ISSN 2522-4190 (print) Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2020. Вип. 128 УДК 785:780.649 Купіна Дарина Дмитрівна -кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри історії та теорії музики Дніпропетровської академії музики імені М. Глінки (Дніпро, Україна). ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9624-9916 d.kupina@dk.dp.ua © Купіна Д. Д., 2020 ПОЕМА ДЛЯ ОРГАНА У ТВОРЧОСТІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ

more »

... ОМПОЗИТОРІВ: СУЧАСНІ ПРОЕКЦІЇ ЖАНРУ Розглянуто особливості сучасної поеми для органа на прикладі творів «Edith Stein» Карлотти Феррарі (Італія) та «Голос пам'яті» Володимира Губи (Україна). З'ясовано, що поема для органа є видовим відгалуженням романтичної інструментальної поеми, що позначилося на відсутності чітких границь, нестабільності та потенційній варіативності жанру. Виявлено, що динаміка розвитку органної поеми демонструє поступове посилення впливу на неї традицій старовинної органної музики. Визначено, що поеми для органа на межі ХХ-ХХІ століть демонструють вільне трактування жанрового інваріанта із загальною тенденцією до міксування жанрових традицій романтичної та барокової музики із сучасними композиторськими техніками. Поема «Edith Stein» К. Феррарі та «Голос пам'яті» В. Губи виявляють подібність за рядом параметрів (програмність, картинність, динамічність внутрішніх процесів, монотематичність тощо). Зазначено, що саме різниця ментальних передумов творчості композиторів західноєвропейської та східноєвропейської культурної формацій, виражена у несхожому трактуванні тембру органа, вплинула на принципи прочитання жанру поеми. Релігійна програмність поеми К. Феррарі стала приводом до використання мелодії німецького керолу, що розробляється в рамках барокових жанрів (прелюдії, пасакалії, малого поліфонічного циклу), оновлених засобами репетитивної техніки. Позбавлена релігійних конотацій поема В. Губи вирішується у традиційно-романтичному ключі: за умов збереження основних параметрів жанру в ній підвищується градус «емоційної температури», виражений в особливому значенні сонорних якостей органної фактури. Ключові слова: інструментальна поема, поема для органа, творчість К. Феррарі, творчість В. Губи, органні твори українських композиторів, органні твори італійських композиторів. Постановка проблеми. Більшість органних жанрів мають тривалу історію, пов'язану з практикою переважно церковного побутування. Проте є і такі жанрові феномени, які «потрапили» до органної музики ззовні та не виявляють видимих зв'язків із християнським культом. Прикладом такого жанру є поема для органа, що претендує на статус самостійного різновиду інструментальної поеми (або симфонічної поеми), модифікованої з урахуванням технічних параметрів інструмента і його «жанрового досвіду» 1 . Справді, можливості органа як політембрового інструмента з величезним діапазоном нітрохи не поступаються багатому на відтінки симфонічному оркестру. Ймовірно саме тому свої органні поеми композитори нерідко називають «симфоніч-