AGRICULTURAL POLICY OF THE UPR IS AN IMPORTANT FACTOR OF THE COUP D'ETAT OF APRIL 29, 1918 IN UKRAINE

F.M. Prodanyuk
2020 Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University, series Historical Sciences  
Київський національний університет технологій та дизайну АГРАРНА ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ -ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ДЕРЖАВНОГО ПЕРЕВОРОТУ 29 КВІТНЯ 1918 РОКУ В УКРАЇНІ У роботі проаналізовано основні положення аграрної та земельної політики Української Народної Республіки (УНР) у добу правління Української Центральної Ради (УЦР). Брестський (Берестейський) мирний договір між Українською Народною Республікою та державами Четверного союзу був укладений 9 лютого 1918 року. Він мав
more » ... о велике значення для обох сторін. Для Української Народної Республіки це був перший міжнародний правовий акт, який дозволив молодій державі припинити воєнні дії на Західному фронті, визначав межі західних кордонів Української Народної Республіки, дозволив встановити дипломатичні та консульські відносини із впливовими європейськими країнами, обумовлював основні принципи торговельних зносин між державами, питання обміну полоненими й інтернованими цивільними громадянами. Країни Четверного союзу прагнули забезпечити свої потреби у продовольстві та сировині. Весною 1918 року Німеччина й Австро-Угорщина встановили свій контроль над Україною. Але забезпечити постачання з території України в Центральні держави продовольства, сільськогосподарської продукції та сировини німецькі й австро-угорські війська не змогли. Це була одна із причин загострення стосунків уряду Української Народної Республіки з австро-німецьким командуванням. У березні 1918 року Українську Народну Республіку охопила політична та соціально-економічна криза. Цьому сприяли аграрна політика керівництва Української Народної Республіки, загострення стосунків Української Центральної Ради з австро-німецьким командуванням, а також нездатність української влади контролювати дії селян. Останні на власний розсуд займалися стихійними зрівняльними переділами. Німецькі й австро-угорські дипломати і військові намагалися змусити керівні органи України доповнити власну аграрну політику суттєвими змінами. Українські малоземельні та безземельні селяни не підтримували та не дотримувалися норм земельного законодавства Української Народної Республіки. Вони часто на свій розсуд здійснювали перерозподіл земельної власності на селі. Українська Центральна Рада втратила підтримку в українського селянства і сприяла зростанню авторитету консервативних політичних сил. Останні почали відкрито закликати не лише до зміни земельної політики, але й усунення Української Центральної Ради від влади. У квітні 1918 року німецькі й австро-угорські генерали узгодили план тиску на українську владу. Він передбачав сприяння найшвидшому укладанню керівництвом України вигідного для Центральних держав торгового договору між Українською Народною Республікою і Німеччиною й Австро-Угорщиною, який мав деталізувати економічні положення Брестського мирного договору. План також передбачав встановлення цілковитого контролю над внутрішньою політикою Української Народної Республіки та підготовку державного перевороту в Україні. 29 квітня 1918 року у приміщенні київського цирку проходив Конгрес хліборобів-власників, який обрав гетьманом України П. Скоропадського. У цей же день було оголошено «Грамоту до всього українського народу». Ключові слова: Українська Центральна Рада, УНР, аграрна політика, державний переворот 29 квітня в Україні, Центральні держави, селяни. Постановка проблеми. 31 березня 2020 р. Верховна Рада ухвалила Закон № 552-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» [1], який під тиском зовнішніх чин-ників започаткував земельну реформу в нашій державі. Однак навіть після його затвердження гострота обговорення основних положень законодавчого акта не спала. Серед його противників не лише представники опозиційних політич-
doi:10.32838/2663-5984/2020/4.8 fatcat:lrz3vebrdbdqfa7kuo64472zqi