Religious motifs of the semantic core of Soviet identity

Volodymyr Hurzhy
2018 Cхід  
ГУРЖИ ВОЛОДИМИР, молодший науковий співробітник, аспірант, Донецький національний університет імені Василя Стуса, м. Вінниця РЕЛІГІЙНІ МОТИВИ СМИСЛОВОГО ЯДРА РАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У статті автор досліджує релігійні мотиви смислового ядра радянської ідентичності і пропонує розглядати радянський атеїзм як певну форму релігії. Обґрунтовано, що створення СРСР супроводжувалось конструюванням культурної традиції, яка відповідала запитам різних народів; були сформульовані вимоги до "радянської
more » ... ри і радянської людини". Цю культурну традицію, реалізовану в радянській практиці, пропонується розуміти як нову артикуляцію "російської ідеї". Характерним інструментом її впровадження була атеїстична ідеологія. Показано, що радянська держава попри все прагнула стати єдиним джерелом відповідей на фундаментальні запитання "хто ми?", "що ми будуємо?" і "як цього досягти?" і щонайперше замінити в цій площині церкву. Автор визначає, що комплекс дій, завдяки яким державні органи намагались досягти такої мети, полягав, по-перше, в антирелігійній пропаганді, переслідуванні релігійних діячів і знищенні храмів; по-друге, у заміні релігійних свят світськими; по-третє, в абсолютизації ролі Вождя у формуванні радянської атеїстичної релігії, як творця кінцевих смислів; по-четверте, визначенні сакральних місць для формулювання постулатів радянського способу життя. Ключові слова: атеїзм; радянська релігійність; науковий атеїзм; граничні цінності, "русскій мір"; ідентичність; антирелігійна пропаганда. Постановка проблеми і стан її вивчення. Атеїзм цілком можна назвати одним із трендів європейської філософської думки ХІХ -початку ХХ сторіч. По-перше, приблизно до середини XVIII -початку XIX століття закони та норми розумілися винятково релігійними, а отже, даними a priori, як найвища цінність та універсальна модель для наслідування; людині залишалося сліпо виконувати ці норми [1]. "Світ людини природним чином входив у міфологічні та теологічні космології. Тільки після Галілея деякі західноєвропейські філософи та вчені спробували виключити цей світ з наукової космології. Розподіл реальності на "фізичний універсум" і "соціальний світ" випливав з метафізичних передумов і був частиною глобального процесу "раціоналізації", віхою в деперсоналізації міфологічного погляду на світ," -зауважує дослідник Т. Лукман [2]. Ідеї французького матеріалізму XVIII сторіччя, Велика Французька революція, а пізніше секуляризація у Франції вплинули на розвиток філософської думки багатьох мислителів, зокрема Людвіга Фейєрбаха, Артура Шопенгауера, Карла Маркса, Фрідріха Енгельса, Фрідріха Ніцше та ін. Стрімкий розвиток наукового знання й філософії науки, здавалось, майже повністю витіснив релігію з публічного простору в царину людської приватності. По-друге, ствердження атеїзму пов'язане з розвитком теорії еволюції Ч. Дарвіна, яка надала багатий емпіричний матеріал для аргументації теоретикам атеїзму, а також публікацією його роботи "Походження видів",у якій дослідник аргументує розвиток живих істот унаслідок природного відбору, що виключає божественне втручання в зародження життя на планеті. Звичайно, настільки глобальний процес у філософській думці Європи не міг оминути Російську імпе- © Гуржи Володимир Надійшла до редакції 04.12.2017
doi:10.21847/1728-9343.2017.6(152).122356 fatcat:b4mfftc535azjnheszkbjxxw7u