ПІДВИЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОБІЗНАНОСТІ ВЧИТЕЛІВ З ОСНОВ УКРАЇНСЬКОЇ ЖЕСТОВОЇ МОВИ ЯК УМОВА ФАХОВОГО ЗРОСТАННЯ

Ольга Біланова
2021 DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE VOLUME5   unpublished
Біланова Ольга Анатоліївна вчитель жестової мови КЗО «Криворізька спеціальна школа «Сузір'я» ДОР УКРАЇНА У сучасних умовах функціонування закладів спеціальної освіти для осіб з порушеннями слуху важлива роль відводиться організації роботи з підвищення професійної обізнаності і майстерності вчителів. Досвід організації гурткової роботи з опанування вищих рівнів жестомовної комунікативної компетентності педагогами налічує понад 3 роки [1,2]. Важливість організації таких системних заходів
more » ... их заходів безперечна, оскільки базується на використанні сучасних знань про УЖМ, її статус, місце, роль у навчальному процесі для глухих учнів. Жестова мова (ЖМ) -повноцінна природна система знаків рухами рук з використанням візуального каналу сприймання при передачі інформації глухим людям [3, 4] . Обіймаючи посаду вчителя ЖМ впродовж 8 років, я уважно спостерігала за контактами між глухими дітьми і сурдопедагогами та чуючими батьками, які їх виховують. У позаурочний час у школі та поза школою і великі, і малі діти спілкуються між собою жестовою мовою [5] . Вони позитивно ставляться до вчителів, вихователів, які володіють жестовою мовою, не соромлячись звертаються до них за будь-якою порадою, просять пояснити незрозумілі слова, які вони спостерігають під час розмови у дорослих. За допомогою жестової мови вони розуміють лексичне значення слова [6] . На уроках, де використовується ЖМ (двомовний підхід), глухі учні почувають себе вільнішими, розкутішими, їхнє спілкування стає барвистим, емоційним й живим [7] . Звертаю увагу, що більшість молодих педагогів не мають поняття про комунікативний «хаос» і про те, як це впливає на повсякденне життя глухих. Вони часто обирають одномовну (словесну) методику навчання, орієнтовану на чуючих, для навчання глухих дітей, і цим нав'язують свою «мовну політику». До цього варто долучити і проблему з використанням термінології -правильного показу жесту-терміну відповідного навчального предмета, (наприклад ПОТУЖНІСТЬ, СИЛА ТЯЖІННЯ, ВАЛЕНТНІСТЬ, КОЛИВАННЯ, ХВИЛЯ, ГІБЕРБОЛА та інші) за причин: відсутності спеціальних посібників з термінології та труднощів зі зворотним перекладом ЖМ з боку дітей, педагогам важко «читати» відповіді дітей та фіксується неспроможність сприймання ЖМ. Як наслідок, педагоги відчувають труднощі у використанні жестів-термінів під час навчання глухих учнів. У домашніх умовах, у колі своєї родини, де є чуючі батьки і рідні, діти спілкуються усним мовленням, сприймають інформацію за допомогою зчитування з губ, що є не ефективним для взаєморозуміння, тому що глухі діти таким чином сприймають тільки знайомі їм слова та відповідають коротко. Отже, контакт виходить "холодним". А щоб висловити власну думку батькам чи порадитися з різних проблем, дітям необхідно правильно будувати зв'язні речення, словосполучення, що не всім вдається. Це ж стосується і дітей із затримкою психічного розвитку, із інтелектуальною недостатністю, яким
doi:10.36074/logos-05.02.2021.v5.29 fatcat:6mbq3gks3jaupoa4de27nynqd4