Theoretical reflexion of semiotic communication: socio-cultural aspects

Anna Nemesh
2019 Vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï kerìvnih kadrìv kulʹturi ì mistectv  
асистент кафедри міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв ORCID 0000-0003-2715-0220 annanemesh07@gmail.com ТЕОРЕТИЧНА РЕФЛЕКСІЯ СЕМІОТИЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ Мета дослідження. У статті досліджуються можливості концепцій комунікації та інформаційного суспільства як методологічної основи дослідження політичних процесів у соціокультурному аспекті. Методологія. Історико-логічний і системний методи аналізу використовуються для уточнення
more » ... я уточнення гіпотези про те, що глобальний інформаційний простір, в умовах послаблення внутрішнього та зовнішнього процесу, формується під впливом, та за рахунок, об'єктів трансграничних комунікацій. Наукова новизна. Висувається гіпотеза про те, що: (1) в умовах послаблення внутрішнього та зовнішньополітичного процесу за рахунок росту об'єктів трансграничних комунікацій відбувається формування глобального інформаційного простору; (2) однак це не веде до нівелювання національного суверенітету; (3) очевидно, що ця тенденція трансформується згідно своїх правил. Для покращення дослідницьких практик пропонується синтез із теорій Д. Белла, Е. Тоффлера, М. Кастельса та парадигми семіотичної політичної комунікації. Висновки. Вплив комунікаційних технологій (1) обмежує вибір інструментів боротьби між елітними групами; (2) скорочує можливості політичної еліти в маніпулюванні; (3) проблематизує ефективність традиційних демократій в досягненні бажаних сценаріїв реформування; (4) перетворює політичний процес практично в безперервну виборчу кампанію; (5) підвищує роль представницьких органів, що сприяє рекламі владних ініціатив, спрямованих на підвищення рівня професійної компетентності еліти. Ключові слова: політична комунікація, інформаційне суспільство, семіотика політичної комунікації Немеш Анна Николаевна, ассистент кафедры международных отношений Киевского национального университета культуры и искусств Теоретическая рефлексия семиотической коммуникации: социокультурный аспект Цель исследования. В статье исследуются возможности концепций коммуникации и информационного общества как методологической основы исследования политических процессов в социокультурном аспекте. Методология. Историкологический и системный методы анализа используются для уточнения гипотезы о том, что глобальное информационное пространство, в условиях ослабления внутреннего и внешнего процесса, формируется под влиянием, и за счет, объектов трансграничных коммуникаций. Научная новизна. Выдвигается гипотеза о том, что: (1) в условиях ослабления внутреннего и внешнеполитического процесса за счет роста объектов трансграничных коммуникаций происходит формирование глобального информационного пространства; (2) однако это не ведет к нивелированию национального суверенитета; (3) очевидно, что эта тенденция трансформируется согласно своим правилам. Для улучшения исследовательских практик предлагается синтез с теорий Д. Белла, Э. Тоффлера, М. Кастельса и парадигмы семиотической политической коммуникации. Выводы. Влияние коммуникационных технологий (1) ограничивает выбор инструментов борьбы между элитными группами; (2) сокращает возможности политической элиты в манипулировании; (3) проблематизирует эффективность традиционных демократий в достижении желаемых сценариев реформирования; (4) превращает политический процесс практически в непрерывную избирательную кампанию; (5) повышает роль представительных органов, способствует рекламе властных инициатив, направленных на повышение уровня профессиональной компетентности элиты. Ключевые слова: политическая коммуникация, информационное общество, семиотика политической коммуникации Nemesh Anna, International relations Department Assistant Kyiv National University of Culture and Arts Theoretical reflexion of semiotic communication: socio-cultural aspects Purpose of the article. The article explores the possibilities of the concepts of communication and information society as a methodological basis for the study of political processes in socio-cultural aspects. Methodology. Historical-logical, systemic, and scenario analysis methods are used to clarify the hypothesis that the global information space, in the context of weakening the internal and external process, is formed under the influence and at the expense of objects of transboundary communications. Scientific Novelty. The hypothesis is that: (1) in the conditions of weakening of the domestic and foreign political process, due to the growth of objects of transboundary communications, the formation of a global information space takes place; (2) However, this does not lead to the leveling of national sovereignty; (3) it is obvious that this tendency is transformed according to its rules. To improve research, synthesis from the theories of D. Bella, E. Toffler, M. Castells and the paradigm of semiotic political communication is proposed. Conclusions. The influence of communication technologies (1) restricts the choice of struggle tools between elite groups; (2) reduces the chances of a political elite in manipulating; (3) problematizes the effectiveness of traditional democracies in achieving the desired reform scenarios; (4) transforms the political process into virtually continuous electoral campaign; (5) increases the role of representative bodies, which promotes the promotion of government initiatives aimed at raising the level of professional competence of the elite.
doi:10.32461/2226-3209.2.2019.177532 fatcat:mbqaajwozvbzdngalmjzaqpai4