КоНСТИТУцІйНА СКАРгА яК ФоРМА СУДоВого ЗАхИСТУ ПРАВ люДИНИ В УКРАїНІ Подорожна Т. С., доктор юридичних наук, доцент кафедри публічного права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Білоскурська о. В., кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича У статті здійснено аналіз запровадження інституту конституційної скарги в умовах сучасного конституціоналізму в

more »

... Україні та розглянуто перспективи подальшого вдосконалення цього інституту. Особлива увага приділена деталізації основних переваг та недоліків сприйнятої в Україні моделі конституційної скарги. В статье осуществлен анализ введения института конституционной жалобы в условиях современного конституционализма в Украине и рассмотрены перспективы дальнейшего совершенствования этого института. Особое внимание уделено детализации основных преимуществ и недостатков воспринятой в Украине модели конституционной жалобы. The article analyzes the introduction of the constitutional complaint institute in the context of modern constitutionalism in Ukraine and looks at the prospects for further improvement of this institute. Particular attention is paid to detailing the main advantages and disadvantages of the constitutional complaint model adopted in Ukraine. Ключові слова: конституційна скарга, конституціоналізм, обов'язок держави, конституційне судочинство, Конституційний Суд України, правозахисний механізм, судовий захист прав. Постановка проблеми. Тривалі системні демократичні перетворення в Україні, інтенсивний процес формування правової держави, поступове входження в європейський і світовий правовий простір викликають значний інтерес до проблеми забезпечення і захисту основоположних прав і свобод людини та громадянина. Положення ст. 3 Конституції України про людину, її права і свободи як вищі цінності в системі основ конституційного ладу вирізняються особливою значимістю, оскільки мають фундаментальний характер і у зв'язку із цим здійснюють правовий вплив на всі сфери суспільних відносин. У вільному демократичному суспільстві на державу покладається обов'язок забезпечувати ефективний захист прав і свобод людини та громадянина від будь-яких порушень, зокрема від порушень внаслідок прийняття неконституційних положень законів та інших правових актів. Тож держава має прагнути до створення ефективної моделі, здатної забезпечити такий захист. У ст. 3 Конституції України головним обов'язком держави визначено утвердження і забезпечення прав і свобод людини [1]. Цей обов'язок можна трактувати як встановлену необхідність поведінки держави (в особі її органів та посадових осіб) в інтересах суспільства, в межах і порядку, передбачених Конституцією України й іншими законами України, що спрямована на створення умов для правомірної реалізації прав і свобод людини та недопущення на них посягань як із боку представників органів державної влади, місцевого самоврядування, так і з боку окремих осіб [2, с. 172]. Важливою умовою вирішення в Україні завдань, пов'язаних із втіленням у життя принципу формування демократичної правової держави, є створення дієвого механізму охорони й захисту основних прав і свобод. Це завдання повністю відповідає положенням Конституції України, сформульованим у ст. 55 про забезпечення прав громадян правосуддям, судовий захист прав громадян від неправомірних посягань та обмежень [1] . Крім того, функціонування самостійної, незалежної та неупередженої судової влади є одним з основоположних критеріїв демократичної, конституційної держави. Особливе місце в системі судочинства відведено саме конституційному, що зумовлено особливим характером Конституції як джерела права. Особливий характер положень Конституції як дже-