The purpose of this study is to research the sociolinguistic features of the emergence and functioning of complex-abbreviated ergonyms in the era of revolutionary socio-political and economic transformations of the 1920-1930s. The object of study is ergonyms that functioned in the Ukrainian language of this period and had full and abbreviated forms. The subject of study is the sociolinguistic aspect of the emergence and evolution of such names. The material for study was selected from the

more »

... nce book "All Odessa on 1930». The catalog of selected and analyzed ergonyms has 775 units. In the course of the study, methods of linguoculturological, semantic, word-formation, component analysis, descriptive and quantitative methods, sociolinguistic research methods were used. The result of the analysis of these ergonyms is the identification of the formation and functioning features of the language of revolutionary restructuring era on the socio-economic life. Conclusions. In the Ukrainian language of the 1920-1930s, there was a sharp increase of ergonyms, the components of which recorded a radical change in ideological and political-economic priorities. Each multicomponent ergonym has a full and abbreviated forms. The tendency to the mandatory use of elements from the key components of full forms in complex abbreviated forms was leading in the formation of different abbreviated models. The component composition of ergonyms, naming institutions and enterprises, indicates the dominance of the state monopoly on humanitarian policy and industrial production in the country and the situation of a negative attitude of society towards private ownership of the production means. Changing official full names does not always require changing abbreviated names of institutions and enterprises. This leads to the so-called "hieroglyphization» of such names and their transformation into traditional ones. МОРОЗОВА Ірина Борисівна, доктор філологічних наук, професор кафедри граматики англійської мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова; Французький бульвар, 24/26, ЄРШОВА Ксенія Ігорівна, студентка факультету романо-германської філології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова; Французький бульвар, 24/26, Анотація. Мета статті полягає у виокремленні лінгвальних засобів передачі емотивності у романі Джейн Остен «Sense and Sensibility», а також у відтворенні системи вербальних чинників емотизації художнього тексту. Об'єктом аналізу є авторський наратив і партії персонажів у зазначеному романі. Предметом є встановлення лінгвальних шляхів кодування емоцій у романі Джейн Остен «Sense and Sensibility». У результаті роботи визначено теоретичну базу, окреслено основні напрями наукового пошуку об'єктивації емотивності у романі «Sense and Sensibility», охарактеризовано гендерні ознаки жіночого роману як особливого художнього жанру, розглянуто категорії емотивності як специфічного психолінгвістичного феномену, виокремлено основні засоби вираження емотивності у тексті роману. Висновки. У художньому творі «Sense and Sensibility» автор вербалізує емоції на рівні персонажного діалогу героїнь і авторського наративу, де емоційна напруженість дійових осіб маніфестуються шляхом окреслення їхньої невербальної поведінки: рухів, міміки, зміни кольору обличчя тощо, а також, за допомогою прямого найменування почуття героїнь. Робиться висновок, що головною текстовою сферою об'єктивації емоцій є саме персонажний діалог, де почуття героїнь вербалізуються на різних мовних рівнях. Ключові слова: гендер, жіночийроман, емотивність, авторський наратив, персонажний діалог. Постановка проблеми. Статтю присвячено проблемі віддзеркалення емотивного навантаження партій персонажів і авторського наративу роману Джейн Остен «Sense and Sensibility». Дослідження художнього тексту в останнє десятиріччя характеризується багатовимірністю ана-