M.P. KOVALSKYI AS AN ORGANIZER OF SCIENTIFIC EVENTS AND INSTITUTIONS
М.П. КОВАЛЬСЬКИЙ ЯК ОРГАНІЗАТОР НАУКОВИХ ЗАХОДІВ ТА УСТАНОВ

Oleksandr Melnyk, Volodymyr Trofymovych
2019 Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu "Ostrozʹka akademìâ". Serìâ Ìstoričnì nauki  
ISSN 2409-6806 ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Наукові записки Національного університету «Острозька акаде мія», серія «Історичні науки», № 28, 2019 р. 56 УДК 93(477)+929 «Ковальський» Олександр Мельник, Володимир Трофимович М.П. КОВАЛЬСЬКИЙ ЯК ОРГАНІЗАТОР НАУКОВИХ ЗАХОДІВ ТА УСТАНОВ У статті проаналізована 40-річна науково-організаційна діяльність М.П. Ковальського. Простежена його безпосередня участь в організації та проведенні різнорівневих дослідницьких форумів: з етнографії -у Львові; історіографії та
more » ... сторіографії та джерелознавства -у Дніпропетровську; острогознавчих, грушевськознавчих та інших -в Острозі. Звернена увага на вирішення ученим питань, пов'язаних із редагуванням і випуском наукових збірників. З'ясовано внесок М.П. Ковальського у створення та спрямування діяльності структурних підрозділів наукових установ. Ключові слова: М.П. Ковальський, організація, наукова конференція, науковий збірник, наукова установа. Oleksandr Melnyk, Volodymyr Trofymovych M.P. KOVALSKYI AS AN ORGANIZER OF SCIENTIFIC EVENTS AND INSTITUTIONS The article represents the 40-year-old scientific and organizational activity of M.P. Kovalskyi. It was highlighted his direct involvement in organizing and conducting multi-level research forums: on ethnography in Lviv; historiography and source criticism -in Dnipropetrovsk; ostrohoznavstvo, hrushevskoznavstvo, and others -in Ostroh. The intensity of this trend was most prominent in the mid-1980s. When, on his initiative and direct participation, two all-union conferences were held on topical issues of source criticism, historiography and auxiliary sciences of history. The attention was paid to solving problems related to the editing and issue of scientific publications. Moreover, in the article was determined the contribution of M.P. Kovalskyi in creation and regulation of the activity of structural units of scientific institutions. It was proved that in the late 1980s the historian was involved in the process of revival of archeographical work in Ukraine. He was standing at the origins of the М. S. Hrushevsky Keywords: M.P. Kovalskyi, organization, a scientific conference, a scientific publications, a scientific institution. Організація та координація діяльності наукової джерелознавчої школи були важливим, але далеко не єдиним спрямуванням науково-організаційної активності М. Ковальського. Серед інших можна виділити принаймні ще три основні напрями, до яких протягом життя він докладав чималих зусиль: редагування і випуск збірників наукових статей, заснування та спрямування діяльності науково-дослідницьких товариств або їх філій, організація та проведення наукових конференцій. Якщо розглядати ці напрями активності вченого у хронологічній послідовності, то перші практичні кроки можна прослідковувати з роботи в Українському державному музеї етнографії та художнього про-Мельник О., Трофимович В. М.П. Ковальський як організатор наукових заходів та установ. Нау кові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». Острог, 2019. Вип. 28. С. 56-67. ISSN 2409-6806 ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Наукові записки Національного університету «Острозька акаде мія», серія «Історичні науки», № 28, 2019 р. 57 мислу (УДМЕХП), де на початку 1960-х рр. він завідував відділом етнографії й долучався до проведення наукових заходів. Цікавою формою науково-організаційної й водночас популяризаторської роботи УДМЕХП було проведення щорічних конференцій і виставок з виїздами у міста або села Львівської і сусідніх областей. За 1950 -1959 рр. музей організував дев'ять виїзних конференцій-виставок у таких центрах народних промислів, як Станіслав (сучасний Івано-Франківськ), Глиняни (1950 р.), Миколаїв (1951 р.), Холодновідка (1958 р.), Косів (1959 р.) та ін. Для учасників читалися доповіді про українські художні тканини, використання елементів крою та вишивок народного одягу в тодішньому одязі. Ці перші конференції отримали схвалення громадськості, надавали практичну допомогу на місцях, що дало імпульси для активізації роботи над подібними заходами [34, с. 141 -142]. У 1960-1962 рр. відбулися чотири конференції: у Бориславі, Сокалі, Дрогобичі і Червонограді [5, арк. 9 -10]. Пізніше разом із В. Васьківим М. Ковальський напише статтю «Виїзні наукові конференції», в якій передасть і власний досвід участі й організації цих заходів. Автори відзначали, що з 1960 р. останні стали плановими і розраховувалися на широку аудиторію. Організовувалися вони в тих місцях, де науковці музею тривалий час проводили польові етнографічні дослідження. Одночасно з конференціями оформлювалися виставки кращих зразків українського народного мистецтва, побутових предметів, виробів художніх промислів (різьба по дереву, кераміка, фаянс, порцеляна, скло, вишивка, одяг, килими тощо). Експонати на них відбиралися таким чином, що, крім загальноукраїнських, були представлені і місцеві зразки. Практика одночасної організації конференції та виставки цілком давала можливість унаочнити, ілюструвати доповіді, викликати інтерес і зацікавленість учасників до красивого в побуті, сприяла пропаганді надбань народної культури. Про рівень організації конференцій свідчить те, що до кожної з них друкувалися художньо оформлені запрошення та програми, інформація заздалегідь публікувалася на сторінках районної, міської та обласної преси. Велике значення для успішного їх проведення мало широке залучення громадськості, представників різних установ, шкіл, технікумів. Зокрема, крім працівників музею, з доповідями виступали вчителі, лікарі тощо. До участі в роботі конференцій та виставок запрошувалися також співробітники Проектно-конструкторського інституту легкої промисловості Львівського раднаргоспу. Вони читали лекції з питань естетики, супроводжуючи їх демонструванням численних зразків нового одягу, спроектованого інститутом (святкового, домашнього, робочого). В моделях творчо передавалися елементи народного одягу, вишивки із збірок музею. А на закінчення влаштовувалися концерти художньої самодіяльності, демонструвалися кінофільми [34, с. 141]. Участь в організації і проведенні конференцій брали майже всі працівники відділу етнографії. З 1960 р. до цієї роботи долучився молодший науковий співробітник Микола Ковальський, того року отримавши перший досвід на бориславській конференції. Уже з березня він був уведений до групи доповідачів [2, арк.42]. Разом з Д. Фіголем та У. Рудницькою (художницею відділу) відповідав за підготовку виїзної виставки, яку розмістили у двох кімнатах місцевого Будинку культури. Загалом М. Ковальський оцінював цю конференцію-виставку як таку, що була проведена на високому організаційному і науковому рівні. Останнє, на його думку, забезпечене попередньою апробацією доповідей на засіданнях у музеї, чому він пізніше приділяв особливу увагу. Також він підняв питання фонозаписів, зробив спробу вперше записати на фоноплівку виступи доповідачів [3, арк. 17 -17зв., 23 -23зв.]. Отриманий досвід знадобився, коли Микола Павлович, очоливши відділ етнографії, керував підготовкою виїзних конференцій в Сокалі та Червонограді [1, арк. 11]. Для цієї роботи він залучив працівників відділу. Під час підготовки до сокальської конференції (серпень-вересень 1961 р.) за її організацію на місці відповідала В. Маланчук (вона неодноразово проводила в Сокальському районі етнографічні дослідження, тому знала місцеві умови), оформленням виставки займався Д. Фіголь, а С. Сидорович і К. Матейко мали залучити експонати з Сокальщини. М. Ковальський теж безпосередньо виконував частину організаційних обов'язків, зокрема, був призначений відповідальним за якість і редагування доповідей [3, арк. 75 -76], які, крім нього, готували В. Маланчук, В. Васьків, Д. Фіголь, К. Матейко, Н. Здоровега. Ґрунтовно підготовлена виїзна конференція в Сокалі (1-2 жовтня) мала значний резонанс [6, арк. 3].
doi:10.25264/2409-6806-2019-28-56-67 fatcat:q3uhp26qyjamhdkmg3t3lacuqu