Filters








1 Hit in 0.032 sec

THE TECHNOLOGIES OF INFLUENCE ON ACTIVITY

Pavlo Dityuk, G.S. Kostiuk NAES of Ukraine
2019 Tehnologìï rozvitku ìntelektu  
ТЕХНОЛОГІЇ ВПЛИВУ НА АКТИВНІСТЬ Анотація У статті обгрунтовано авторський підхід до поняття суб'єктної активності, розглянуто питання свободи вибору та відповідальності як визначних компонентів її складу, наведено можливостей впливу на активність та технології відповідного впливу. Активність є невід'ємною, атрибутивною властивістю суб'єкта, яка полягає безпосередньо в підґрунті власне суб'єктності. Суб'єктність може бути реалізованою саме через активність як здатність діяти не у відповідь на
more » ... е у відповідь на стимули та впливи навколишнього середовища, зовнішніх умов існування, а саме виходячи в внутрішніх щодо суб'єкта причин. У протилежність щодо активності суб'єкта, об'єкту притаманна ре-активність як здатність реагувати на зовнішні впливи та змінювати параметри стану або руху у такому ступені, який цим зовнішнім впливом обумовлений. На відміну від реактивності, активність може бути реалізованою лише за умови існування у суб'єкта певного спектру варіантів поведінки та можливості здійснення вибору поміж наявними варіантами. Висока очікувана вірогідність негативного результату або негативних наслідків може приводити як до відмови за відповідальність за результати вибору, так і просто до відмови до вибору як такого. В підґрунті такої відмови полягає почуття страху, що й було усвідомлено філософами екзистенціального напрямку як «страх свободи». Наведено авторські технології впливу на активність. Ключові слова: суб'єктність, активність, свобода вибору, відповідальність. 2 Дитюк Павел Павлович, старший научный сотрудник лаборатории современных информационных технологий обучения Института психологии имени Г.С. Костюка НАПН Украины ОТНОСИТЕЛЬНО ТЕХНОЛОГИЙ ВЛИЯНИЯ НА АКТИВНОСТЬ Аннотация В статье обоснован авторский подход к понятию субъектной активности, рассмотрены вопросы свободы выбора и ответственности как основополагающих компонентов ее состава, проанализированы возможности влияния на активность и технологии соответствующего влияния. Активность является атрибутивным свойством субъекта и является собственно основанием субъектности. Субъектность может быть реализована именно посредством активности как способности действовать не просто в ответ на стимулы и воздействия окружающей среды, внешних условий существования, а именно исходя во внутренних для субъекта причин. В противоположность активности субъекта, объекту присуща ре-активность как способность реагировать на внешние воздействия и изменять параметры состояния или движения в такой степени, которая этим внешним воздействием обусловлена. В отличие от реактивности, активность может быть реализована только при условии существования у субъекта определенного спектра вариантов поведения и возможности осуществления выбора между имеющимися вариантами. Высокая ожидаемая вероятность отрицательного результата или негативных последствий может приводить как к отказу за ответственность за результаты выбора, так и просто к отказу от выбора как такового. В основе такого отказа заключается чувство страха, что осознанно философами экзистенциального направления как «страх свободы». Приведены авторские технологий воздействия на активность. Ключевые слова: субъектность, активность, свобода выбора, ответственность. Dityuk Pavlo Pavlovych, Senior Researcher, associate of the Laboratory of Modern Summary The article substantiates the author's approach to the notion of subjectness activity, considers the questions of freedom of choice and responsibility as the prominent components of its composition, the possibilities of influencing on the activity and technologies of it are given. Activity is an inalienable, attributive property of a subject, which lies directly on the basis of its own subjectness. Subjectness can be realized precisely because the activity is an ability to act not in response to stimuli and environmental influences, external conditions of existence, namely, proceeding in internal in relation to the subject of reasons. There is a discussion about elements of freedom of choice and possibilities of influence on it. In the grounds of the subject's activity is freedom as the possibility of choosing between different options or inactivity and the need to adopt of personal responsibility for the results and consequences of that choice. In the absence of the exercise of choice nor freedom nor subject's activity is impossible, accordingly impossible of subjectness realization itself. Freedom of choice can be made in the following ways: object of action selection; selection of goals in operating with the object of action; selection of methods and means to operate with the object to achieve the chosen goals. There is a discussion about ways of choice and its reasons, about responsibility or nonresponsibility behavior. There are own technologies for activiy development. Активність як властивість суб'єкта Активність як філософська категорія є властивістю матерії яка найбільш пов'язана зі способом її буття -рухом та його відомими формами. У найбільш 4 загальновживаному вигляді активність (англ. activity) розуміють як таку взаємодію або ставлення організму до оточуючого середовища, під час яких організм постає суб'єктом, якій цілеспрямовано впливає на об'єкт з метою реалізації власних потреб. Активність є невід'ємною, атрибутивною властивістю суб'єкта, яка полягає безпосередньо в підґрунті власне суб'єктності. Суб'єктність може бути реалізованою саме через активність як здатність діяти не у відповідь на стимули та впливи навколишнього середовища, зовнішніх умов існування, а саме виходячи в внутрішніх щодо суб'єкта причин. У протилежність щодо активності суб'єкта, об'єкту притаманна ре-активність як здатність реагувати на зовнішні впливи та змінювати параметри стану або руху у такому ступені, який цим зовнішнім впливом обумовлений. Відповідно, аніякої позасуб'єктної активності не існує і не може існувати. Хоча активність є лише властивістю суб'єкта, у багатьох дослідженнях та психологічній практиці поняття суб'єктності та активності досить часто використовуються як синонімічні. Також для позначення суб'єкту активності деякі дослідники використовують поняття агент -той, хто діє, на противагу ре-агенту, тобто тому, що реагує на дію. Ще одним з можливих термінів поняттєвого простору є áктор, тобто той, хто здійснює акт. Множинність та загальновідома недостатня визначеність та неузгодженість термінології щодо багатьох психічних явищ притаманна психології і є наслідком багатьох причин. Головною з них, напевне, є те, що на сьогодення у професійній спільноті навіть немає спільної думки щодо того, чи існує психологія як єдина наука із власним предметом, чи це скоріше великий комплекс специфічних наук (Щедровицький, 1995; Saugstad, 2003). Відповідно, наукові напрямки та окремі школи мають різні уявлення як про предмет психології, так і про її методи, теоретичні моделі та звісно ж використовують для опису феноменів різні терміни та поняття, які, до того ж, часто запозичені з різних галузей людського знання -філософії, фізики, фізіології, лінгвістики. Це є певною проблемою для теоретичної психології взагалі та задля усталення 7.5. Постановка завдання на розробку та подальшу побудову засобів, яких не вистачає та неможливо побудувати за існуючими зразками. 7.6. Порівняльний аналіз та прогноз ефективності засобів щодо обраної цілі. 7.7. Загальна оцінка ресурсів, необхідних для застосування та розробки засобів. 7.8. Екологічна перевірка засобів. 8. Вибір способу та порядку вживання засобів. 8.1. Розробка послідовної програми застосування обраних засобів. 8.2. Розробка плану реалізації програми застосування засобів у часі та просторі. 8.3. Визначення умов та часу початку реалізації програми. 8.4. Екологічна перевірка програми та плану на сумісність з іншими програмами та планами. 9. Прогнозування очікуваних результатів. 9.1. Аналіз подібних проектів, здійснюваних суб'єктом раніше та їхніх наслідків. 9.2. Аналіз подібних проектів, здійснюваних іншим суб'єктами раніше та їхніх наслідків. 9.3. Побудова моделі очікуваних результатів. 9.4. Оцінка припустимих відхилень від очікуваних результатів. 10. Прогнозування можливих наслідків дій. 10.1. Згідно з п. 9.1, 9.2. 10.2. Загальна оцінка ризиків. 10.3. Загальна оцінка можливостей по компенсації ризиків. 10.4. Загальна оцінка ресурсів, необхідних для компенсації ризиків. 11. Необхідна корекція вибору з урахуванням результатів та наслідків. 17 Після корекції фаза розробки проекту закінчується. За межами здійснення рефлексії та розробки проекту, за самою сутністю практичної психологічної роботи, знаходяться подальші етапи, які можуть бути проведеними за наявністю необхідних умов. 1. Реалізація прийнятих рішень. 2. Фіксація безпосередніх результатів. 3. Фіксація інших наслідків виконаних дій. 4. Оцінювання результатів та наслідків. 5. Прийняття відповідальності за отримані результати та наслідки. 6. Повернення до етапу вибору ситуації. Технологія організаційної частини 1. Технологія організації проектування є набором норм, в яких зафіксовано вимоги до продукту діяльності проектування, процесу його створення, функціональними місцями та взаємозв'язками між ними [Дубровський, 2011]. 2. Результатом діяльності проектування є проект як модель такого об'єкту, який здатний перетворити ситуацію в ідеальну [Генисаретський, 1990]. 3. Проектна діяльність складається з низки процедур, в яких розрізняють зокрема, розробку проекту та його втілення. Для запобігання проблемам, пов'язаних із подальшим втіленням проекту, він має бути розробленим особисто суб'єктом. Це потребує від нього виходу з позиції активного діяча до позиції проектувальника та розробку проекту розв'язання ситуації [Дідковський, 2003]. 4. Позиція проектувальника є рефлексивною щодо позиції діяча, який діє в ситуації [Щедровицький, 1995]. 5. Задля допомоги у розробці проекту організатор проектування організує рефлексивний вихід суб'єкта до позиції проектувальника та розробку відповідного проекту.
doi:10.31108/3.2019.2.9.9 fatcat:qna3rueaxvfxlgyeugfzqjx7ca